МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВЧЕННЯ ЕМІЛІО БЕТТІ ПРО ІДЕАЛ ІНТЕРПРЕТУВАННЯ ДЛЯ ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ РОЗУМІННЯ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-ГУМАНІТАРІЇВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Юрій Васильович ТИМОШЕНКО
Лариса Віталіївна ЗАВГОРОДНЯ

Анотація

Наскрізну ідею, на яку опираються автори публікації, можна сформулювати як фундаментальну необхідність виховання в людини культури розуміння, зумовлюваної соціокультурним контекстом  розвитку особистості. Показано, що основою цілеспрямованого виховання цієї найважливішої складової особистісної та професійної культури фахівця-гуманітарія виступає діяльність інтерпретування. Однак в умовах реального освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців для гуманітарних секторів соціальних інститутів часто бракує дієвого методологічного й методичного інструментарію формування в здобувачів освіти здатностей до цього виду діяльності. Саме такий інструментарій, як наголошено в статті, варто шукати в інтелектуальному спадку найпотужніших представників класичної та сучасної герменевтики, зокрема в набутку італійського вченого ХХ століття Еміліо Бетті (1890-1968).

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
ТИМОШЕНКО, Ю. В., & ЗАВГОРОДНЯ, Л. В. (2018). МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВЧЕННЯ ЕМІЛІО БЕТТІ ПРО ІДЕАЛ ІНТЕРПРЕТУВАННЯ ДЛЯ ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ РОЗУМІННЯ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-ГУМАНІТАРІЇВ. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.<Br> Серія: "Педагогічні науки", (8). вилучено із https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/2767
Розділ
Статті
Біографії авторів

Юрій Васильович ТИМОШЕНКО, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту

Лариса Віталіївна ЗАВГОРОДНЯ, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації

Посилання

Бершадский М.Е. Понимание как педагогическая категория (Мониторинг когнитивной сферы: понимает ли ученик то, что изучает): [мография]. М.: Педагогический поиск, 2004. 176 с.

Коменский Я.А. Великая дидактика. СПб.: Типография А. М. Котомина, 1875. 282 с.

Брудный А.А. Психологическая герменевтика. М.: Лабиринт, 2005. 336 с.

Вершинина Н.А., Загузов Н.И., Писарев С.А., Тряпицына А.П. Современное диссертационное исследование по педагогике: Оценка качества: книга для эксперта. Саратов: Саратов. гос. социально-экономический ун-т, 2006. 288 с.

Марков Б. В. Люди и знаки: антропология межличностной коммуниции: [монография]. СПб.: Наука, 2011. 667 с.

Демьянков В.З. Загадки диалога и культуры понимания. Текст в коммуникации: сб. науч. трудов. М.: Ин-т языкознания АН СССР, 1991. С. 109–116.

Бетти Э. Герменевтика как общая методология наук о духе (фрагмент). Докса: зб. наук. праць з філософії та філології. Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2006. Вип. 10. Стратегії інтерпретації тексту: методи та межі їх застосування. С. 367–390.

Борисов Е. Предисловие к публикации «Герменевтики как общей методологии наук о духе» Э. Бетти. Докса: зб. наук праць з філософії та філології. Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2006. Вип. 10. Стратегії інтерпретації тексту: методи та межі їх застосування. С. 361–367.

Россиус Ю. Г. О теории интерпретации Э. Бетти. История философии. 2012. №17. С. 83–89.