ТЕОРІЯ СЛОВЕСНОСТІ ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті здійснено аналіз становлення і розвитку теорії словесності як навчальної дисципліни другої половини XIX століття та схарактеризовано її навчально-методичне забезпечення. З’ясовано, що словесність як наука і навчальна дисципліна сприймаються в широкому і вузькому значеннях. В широкому – це філологічні науки в їх сучасному складі, об’ємі, співвідношенні (лінгвістика, стилістика, літературознавство та ін.). У вузькому розумінні словесність можна співвіднести з філологією в такому вигляді, в якому вона перебувала до розмежування, і навіть до протиставлення мовознавства і літературознавства.
У першій половині ХІХ століття теоретиками, педагогами, філологами словесність осмислюється не тільки, як здатність висловлювати свої думки словами, а перш за все, як сукупність наук. Відповідно набуває власні вектори розвитку і навчально-методична література, насамперед – підручник словесності XIX століття.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Аннушкин В.И. Словесные науки в Словаре Академии Российской / В.И. Аннушкин // Словарь Академии Российской 1789–1794: в 6 т. / гл. ред. Г. А. Богатова. – М., 2004. – Т. IV. – С. 14–26.
Белоруссов И.М. Учебник теории словесности / И.М. Белорусов. – М. : Издание книжного магазина В.В. Думнов, 1904. – 125 с.
Анненский И.Ф. А.Н. Майков и педагогическое значение его поэзии / И.Ф. Анненский // И.Ф. Анненский. Книги отражений. – М., 1979. – С. 295–307.
Шафранов С. К речи о преподавании русского языка и словесности в гимназиях. Б.м., 1867. – 46 с.
Анненский И.Ф. Первые шаги в изучении словесности. Два сообщения в собрании преподавателей русского языка при Педагогическом музее военно-учебных заведений / И.Ф. Анненский. – СПб., 1888. – 126 с.
Балталон Ц.П. Пособие для литературных бесед и письменных работ. 10-е изд. – М., 1914. – 78 с.
Семенов М. История и теория Русской словесности. Для городских, по Положению 1872 г., училищ, торг. школ и низших тех. Училищ / М. Семенов. – М., 1911.
Корик Г. Всеобщая литература. Теория словесности / Г. Корик. – Одесса, 1915. – 78 с.
Коган П.С. Теория словесности для средних учебных заведений / П С. Коган. – М.–Пг., 1915. – 92 с.
Зыбина Т.М. Теория словесности как учебная дисциплина второй половины 19 века // Русская словесность. 2000. – № 6. – С. 64–68.
Дворников П. Теория словесности: Учебник для средних учебных заведений и учительских семинарий. С прилож. тем и планов для упражнений / П. Дворников. 2-е изд. – М., 1917. – 142 с.
Ісаченко В.П. Педагогічна та просвітницька діяльність Павла Гнатовича Житецького (1837–1911) : монографія / В.П. Ісаченко. – Умань : Жовтий, 2015. – 252 с.
Поливанов Л. Русская хрестоматия : Для двух первых кл. сред. учеб. завед. / Сост. Л. Поливанов. – 11-е изд., с образцами славянского чтения. – М. : Печатня С.П. Яковлева, 1885. – XIV, 334, VI с.
Василевский Ф. Руководство к составлению различных ученических сочинений. Пособие для учеников средних учебных заведений и для готовящихся к испытаниям на чин, права и звания, с приложением программы указаний / Ф. Василевский. Вып. II. 3-е изд. – К., 1904. – 22 с.
Анненский И.Ф. Образовательное значение родного языка / И.Ф. Анненский // Русская школа. – 1890. – № 1. – С. 21–44.