СТРУКТУРА ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ КОРЕКЦІЙНИХ ПЕДАГОГІВ: ПРОБЛЕМИ ТА МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Олена Григорівна МАНЬКО
http://orcid.org/0000-0003-3534-8894
Маріанна Валеріївна ШАРНІНА
http://orcid.org/0000-0001-7969-4751
Тетяна Павлівна ГНАТКО
http://orcid.org/0000-0003-4185-8962

Анотація

У статті аналізуються сучасні наукові під-ходи до розуміння сутності художньо-естетичної компетенції, її значення в процесі реалізації професійної діяльності корекційного педагога. Художньо-естетична компетенція виступає складною комплексною інтегральною характеристикою особистості, забезпечує особистість можливостями самореалізації у творчій діяльності.
Метою статті виступає обґрунтування методів діагностики, які можуть бути викори-стані в процесі виявленні рівня сформованості художньо-естетичної компетенції.
Основними методами дослідження в статі виступали аналіз теоретичних джерел за те-мою дослідження, досвід педагогічного моделю-вання.
В результаті проведеного дослідження дове-дено, що художньо-естетична компетенція виступає складною інтегральною характерис-тикою, в структурі якої умовно можна виділи-ти когнітивний, афективний, регулятивний та рефлексивний компоненти. Виявлення струк-тури художньо-естетичної компетенції дозво-ляє обґрунтувати комплекс методів діагности-ки, призначених для проведення діагностичної роботи з майбутніми корекційними педагогами.
Наукова новизна отриманих результатів визначається розробкою діагностичного ін-струментарію, який дозволить виявляти рі-вень сформованості досліджуваної компетенції.
Результати дослідження, запропоновані діа-гностичні методики можуть бути використані в практиці роботи з учнями старших класів та студентами.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
МАНЬКО, О. Г., ШАРНІНА, М. В., & ГНАТКО, Т. П. (2020). СТРУКТУРА ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ КОРЕКЦІЙНИХ ПЕДАГОГІВ: ПРОБЛЕМИ ТА МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.<Br> Серія: "Педагогічні науки", (3). вилучено із https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3924
Розділ
Статті
Біографії авторів

Олена Григорівна МАНЬКО, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

старша викладачка кафедри технологій спеціальної та інклюзивної освіти

Маріанна Валеріївна ШАРНІНА, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

старша викладачка кафедри філософії, історії та соціально-гуманітарних дисциплін

Тетяна Павлівна ГНАТКО, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

студентка магістратури факультету спеціальної освіти,

Посилання

Чернова О.В. Художньо-естетична компетент-ність як компонент професійної компетентності культуролога. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки, 2013. Вип. 3(69).

С. 247–250.

Мартинчук О.В. Компетентнісний підхід до фахової підготовки вчителів – дефектологів для забезпечення освітньої інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія: зб. наукових праць. 2013. № 19(24). С. 153–158.

Крижанівська Т.І. Методика комплексного вико-ристання мистецтв у процесі розвитку худож-ньої культури молодших школярів на уроках музики. дис. … канд. пед. наук. Київ, 1998. 224 с.

Миропольська Н.Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: теорія і практика. Ки-їв: Парламентське видавництво, 2002. 204 с.

Ревенко І.В. Художньо-естетична компетентність учителя як показник його професійної культури. Мистецтво і освіта. 2007. № 3. С. 139–146

Стюард Ю.В. Становление художественно-эстетической компетенции детей старшого дошкольного возраста: автореф. дисс. … канд. пед. наук. Челябинск, 2012. 27 с.

Figel J. Key competencies for lifelong learning. European reference framework. European communities, 2007. 16 р.

Коневич О.В., Юркевич І. Я. Культурологія: навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2014. 88 с.

Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М.: Изд-во Института Психотерапии. 2002. 362 с.