Стратегічні напрями реформування педагогічної освіти і моделей модернізації управління освітою в зарубіжних країнах

Анотація

Розглянуто міжнародний досвід підготовки майбутніх учителів. Проаналізовано специфічні внутрішні національні, зовнішні загальноєвропейські та світові напрями розвитку вищої педагогічної освіти. Виявлено тенденції впливу інтеграції та транснаціоналізації на механізм забезпечення якості педагогічної освіти. Визнано необхідним поєднувати національні та загальноєвропейські стандарти освіти. З’ясовано особливості змісту професійної підготовки вчителів, формування їхньої професійної компетентності. Акцентовано увагу на тому, що зміст шкільної української освіти має бути основним дієвим інструментом її реформування та приведення у відповідність до загальноєвропейського контексту, потреб сьогодення. Зазначено, що дуальний характер будь-якої національної освіти полягає, з одного боку, у збереженні доброго міцного коріння національної культури, з другого – у адекватному оновленні, що спрямоване на підготовку особистості до життя в динамічному взаємозалежному світі. З’ясовано, що на модернізацію європейської освіти значною мірою вплинули географічні та суспільно-економічні трансформації, які  привели до підвищення мобільності європейських громадян. Доведено, що провідна ідея підготовки майбутніх учителів до міжкультурної взаємодії ґрунтується на необхідності врахування світових глобалізаційних та інтеграційних процесів розвитку теорії й практики педагогічної освіти, принципів мультикультурності, поліетнізму в поєднанні з тенденціями регіоналізації. Досліджено і проаналізовано три групи нових професійних компетентностей сучасного вчителя. Обґрунтовано можливі шляхи творчого використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду в Україні.