НАВЧАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЇЇ СТРАТЕГІЧНОГО PОЗВИТКУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Ірина Миколаївна Литовченко

Анотація

Визначено, що організаційне навчання як ключовий чинник зростання й успіху компаній є предметом міждисциплінарних досліджень у різних галузях науки й економіки. Під організаційнім навчанням показано процес, що зумовлений необхідністю адаптації до соціально-економічних змін і відбувається на рівні індивідуумів, груп та організацій у цілому, базується на інституційному досвіді й базі знань, що накопичені в організації, та спрямовується на забезпечення її стратегічного розвитку. Виявлено, що основними відмітними рисами організаційного навчання є: інтегрованість у стратегічний розвиток організації; колективна природа, що відображається в різних формах групової роботи; покладання на досвід і рефлексію; практична спрямованість.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Литовченко, І. М. (2017). НАВЧАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЇЇ СТРАТЕГІЧНОГО PОЗВИТКУ. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.<Br>Серія: "Педагогічні науки", (16). вилучено із https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/1572
Розділ
Статті
Біографія автора

Ірина Миколаївна Литовченко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри англійської мови технічного спрямування № 2

Посилання

Kiernan, M. J. (1993). The new strategic architecture: Learning to compete in the twenty-first century. Academy of Management Executive, 7 (1), 7–21 (in Ehgl.)

Senge, P. M. (1990). The fifth discipline: the art and practice of the learning organization. New York: Doubleday/Currency (in Ehgl.)

Edmondson, A. (1998). From organizational learning to the learning organization. Management Learning, 29 (1), 5–20 (in Ehgl.)

Popper, M., & Lipshitz, R. (2000). Organizational learning: Mechanisms, culture, and feasibility. Management Learning, 31 (2), 181–196 (in Ehgl.)

Easterby-Smith, M., Snell, R., & Gherardi, S. (1998). Organizational learning: Diverging communities of practice? Management Learning, 29 (3), 259–272 (in Ehgl.)

Tsang, E. K. (1997). Organizational learning and the learning organization: A dichotomy between descriptive and prescriptive research. Human Relations, 50 (1), 73–89 (in Ehgl.)

Marquardt, M. J. (1996). Building the learning organization: A systems approach to quantum improvement and global success. New York: McGraw-Hill (in Ehgl.)

Chiva, R. (2005). Organizational learning and organizational knowledge: Towards the integration of two approaches. Management Learning, 36 (1), 49–68 (in Ehgl.)

Shrivastava, P. (1983). A typology of organizational learning systems. Journal of Management Studies, 20 (1), 1–28 (in Ehgl.)

Meyer-Dohm, E. (1992). Human resources 2020: Structures of the learning company. In Proceedings of the Human Resources in Europe at the Dawn of the 21st Century Conference (pp. 37–44). Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities (in Ehgl.)

Fiol, C. M., & Lyles, M. A. (1985). Organizational learning. Academy of Management Review, 10, 803–813 (in Ehgl.)

Harrington, J. B. (2000). Organizational learning: A theoretical overview and case study. Unpublished Doctor of Education thesis, Boston University, Boston (in Ehgl.)

Nonaka, I., & Takeuchi, H. (1995). The knowledge creating company: How Japanese companies create the dynamics of innovation. New York: Oxford University Press (in Ehgl.)

Argyris, C., & Schon, D. (1978). Organizational learning: A theory of action perspective. Reading, Mass.: Addison-Wesley (in Ehgl.)

Meyer, M. (1993). Fast cycle time: How to align purpose, strategy, and structure for speed. New York: Free Press (in Ehgl.)

Kolb, D. A. (1984). Experiential learning: Experience as the source of learning and development. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall (in Ehgl.)