ТВІР ЯК ФОРМА ЛІТЕРАТУРНОЇ ГІМНАЗІЙНОЇ ОСВІТИ (СЕРЕДИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті здійснено аналіз та простежено розвиток твору як форми літературної ї освіти в гімназіях середини ХІХ – початку ХХ століття. З’ясовано, що якість літературної освіти випускника гімназії, який готувався до вступу до університету, оцінювалася, передусім, за результатами підсумкового твору. Як підсумкова форма перевірки знань з літератури, вона свідчила про рівень знань учнів, досягнутий ними після закінчення середньої школи, і в той же час стартовий рівень знань вступників до університету. Таким чином відбувалася практична реалізація наступності літературної освіти середньої і вищої школи. Для досліджуваного періоду характерна тематика творів, диференційовано на три групи: теми репродуктивного характеру, які не стимулюють самостійність думки; твори дослідницького характеру, не узгоджені з віком учнів (роботи, що перевищують об’єм, посильний для цього віку); теми дослідницького характеру, що відповідають віковим особливостям, знанням із російської словесності та словниковому запасу учнів.
Твір, будучи підсумковою формою контролю знань випускників гімназій і, одночасно, вступним випробуванням до вищої школи, був основною навчальною формою наступності літературної освіти. В той же час, навчання письмової мови на заняттях словесністю не обмежувалося змістом самої дисципліни «словесність», про що свідчить широка гуманітарна тематика творів. Твір сприяв зміцненню навичок у написанні текстів, що стосуються широкого спектру гуманітарних знань, необхідних як у філологічній, так і нефілологічній вищій освіті, а також у колі соціальних, громадськьних завдань випускника гімназії і в процесі його літературної самоосвіти.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Алфёров А. Д. Родной язык в средней школе: Опыт методики / А. Д. Алфёров. – М. : Сотрудник школы, 1911. – 556 с.
Брайловский С. Н. О школьном сочинительстве / С. Н. Брайловский // Русский филологический вестник. – 1910. – № 1. – С. 25–39.
Гетманская Е. В. Словесность в средней и высшей школе. Традиции преемственности: историко-методический очерк : монография / Е. В. Гетманская. – М. : МПГУ : Прометей, 2013. – 407 с.
Ларионов С. С. Сборник тем для сочинений в старших классах средней школы и на окончательных испытаниях / С. С. Ларионов. – Тифлис, 1915. – 199 с.
Лебедев A. M. Задачи школьных сочинений / А. М. Лебедев // Родной язык в школе. – 1916. –№ 6. – С. 274–276.
Материалы по реформе средней школе. Примерные программы и объяснительные записки. – Петроград, 1915. – 547 с.
Методические указания относительно преподавания русского языка и словесности в женских среднеучебных заведениях / Авт.-сост. Истомин В. А. // Русский филологический вестник. – 1891. – № 1. – С. 1–31.
О темах по русскому языку для письменных ученических сочинений в средних учебных заведениях // Авт.-сост. А. Филонов. – Спб : Типография Глазунова, 1908. – 387 с.
Об испытаниях зрелости в 1907 году // Журнал Министерства народного просвещения, 1908. – Ч. XVIII. – С. 47–63.
Овсянико-Куликовский Д. Н. О преподавании теории словесности в средней школе / Д. Н. Овсянико-Куликовский // Вопросы теории и психологии творчества. – Х., 1911. – С. 426–430.
Опыты историко-филологических трудов студентов Главного педагогического института. – Выпуск 6. – Спб. : Типография Императорской Академии наук, 1852 – 312 с.
Первый Всероссийский Съезд преподавателей русского языка средней школы в Москве (27 декабря – 4 января 1917 г.). – М., 1917. – 62 с.
Примерная программа русского языка с церковнославянским и словесности // Журнал Министерства народного просвещения. – 1890. – № 12. – С. 80–107.
Семёнов А. К. Планы и сочинения. Курс VII класса гимназий. Выпуск II. / А. К. Семёнов. – Одесса, 1912. – 192 с.
Сосновская О. В. Концептуальные основы литературоведческой подготовки современного учителя начальных классов: монография. – М., 2004. – 465 с.
Учебные планы и примерные программы предметов, преподаваемых в мужских гимназиях и прогимназиях Министерства народного просвещения. – Спб. : Типография Императорской Академии наук, 1890. – 180 с.
Шумиловский Л. И. Руководство к самостоятельному составлению ученических сочинений: Пособие для учащихся, экстернов, для самообразования и для подготовки к экзаменам в спец. высш. учеб. заведения. Т.1. : Темы историко-культурные и отвлечённые / Л. И. Шумиловский. – Спб., 1910. – 176 с.