ШЛЯХИ Й МЕХАНІЗМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ТА УКРАЇНІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проаналізовано провідні напрями еволюції та тенденції розвитку моделей управління освітніми системами в зарубіжних країнах та Україні. З’ясовано, що інвестування в людські ресурси стає більш важливим і значимим, ніж інвестування в матеріальні ресурси.
Наголошено, що департаменталізація та вертикальна одномірна модель управління застаріла і є стримуючим фактором розвитку. У процесі дослідження з’ясувалося, що спостерігається невідповідність «викликів нового часу» із традиційними підходами до управління освітою.
Акцентовано увагу на провідні тенденції змін у сфері освіти. Наголошено, що в сучасних умовах актуальною стає задача розробки управлінських моделей і методів, що забезпечують розвиток особистості і задіяння її потенціалу в творчих інноваційних процесах.
З’ясовано, що ефективність навчального процесу обумовлюється управлінською культурою, усвідомленням управлінських функцій, оскільки управлінська культура характеризує професійний образ управлінця.
Наголошено, що політика у сфері освіти європейського континенту спрямована, перш за все, на врахування інтересів суспільства##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Гриценко Н. Н. Подготовка кадров с учетом потребностей рынка труда (опыт стран Европейского союза). Almamater, 2012. № 2. С. 65–69.
European Council Conclusion, March 2000. URL: http://ue.eu/int/ue_Docs/cms_Data/clocs/press_Data/en/ec/00100-ri.eno.htm.
Common European Principles for Teacher Competences and Qualifications. Brussels: European Commission, 2004. 5 p.
Обзор европейского опыта интернационализации образования: научное издание / отв. ред. Н. Н. Данько. Харьков: НУА, 2010. 56 с.
Микола Скиба – експерт з освіти Інституту майбутнього. Кому потрібен закон про освіту. Українська правда, 2017. 11 липня.
Овчарук О. В. Міжнародні стратегії запровадження освіти для демократичного громадянства у країнах ради Європи. Порівняльна професійна педагогіка: наук. журнал, 2013. №1(5). С. 136–143.
Шаповалова Л. В. Реформування змісту університетської освіти сучасної Франції: дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Полтава, 2009. 267 с.
Вульфсон Б. Л. Управление на западе: тенденции централизации и децентрализации. Педагогика, 1997. №2. С. 110–117.
Сбруєва А. А. Тенденції реформування середньої освіти розвинених англомовних країн в контексті глобалізації (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.): монографія. Суми: Сумська обласна друкарня; Козацький вал, 2004. 500 с.
Кремень В. Г. Система освіти в Україні: сучасні тенденції і перспектива. Професійна освіта: педагогіка: польсько-український журнал /за ред. Т. Левицького, І. Вільш, І. Зязюна, Н. Ничкало. Ченстохова, 2000. Вип. 2. С. 11–30.