ФОРМУВАННЯ СЦЕНІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ АКТОРІВ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
компетентності та діяльності майбутнього актора, виступає запорукою професійної самореалізації актора та впливає на подальшу професіоналізацію, яка розуміється як комплексне багаторівневе та структурне утворення, що охоплює фізіологічно-психологічні аспекти
особистості актора і формується в процесі професійної підготовки. До структурних компонентів сценічної майстерності належать: особистісний (індивідуальний характер); мотиваційний компонент (сталий інтерес до оволодіння професією); когнітивний (синтез знань, досвіду досконалення знань з фаху); організаційно-процедурний (вміння раціонально розподіляти час та ресурси); творчо-рефлексивний (уміння керувати психофізичним станом стан творчого самовираження, активності, глибокого усвідомлення, розвиненої інтуїції, здатність до рефлексії та емпатії). Встановлено, що етапами формування сценічної майстерності
майбутнього актора полягаю у: врахуванні викладачем фізіологічних та психологічних даних майбутнього актора; вправляння у виконанні актором сценічних дій та доведення їх до автоматизму, що передбачається репетиціями та тренуваннями; зовнішня та внутрішня
оцінка якості відтворення сценічної дії (оцінка викладача, експертів чи публіки); суб’єктивна рефлексія (самооцінка виконаної роботи, самоаналіз позитивних і негативних аспектів у процесі відтворення образу, суб’єктивний аналіз того, що вдалося і чого не вдалося виконати
тощо). Врахування особливостей формування сценічної майстерності важливе у процесі професійної підготовки майбутніх акторів, а врахування етапності та структури означеного феномену дозволяє підібрати ефективні та якісні форми, методи та засоби для підготовки
конкурентоспроможних фахівців театрального мистецтва.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Стадніченко Н.В. Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутнього актора до професійного спілкування: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Запоріз. нац. ун-т. Запоріжжя, 2018. 20 с.
Станиславский К.С. Собрание сочинений. Работа актера над собой (Часть 1). 2015. Том 2.
Загвязинский В.А. Педагогическое творчество учителя. Москва: Просвещение, 1987. 37 с.
Булатова О.С. Педагогический артистизм: учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений. Москва: Академия, 2001. 240с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. Бусел В. Т. Київ ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.
Паві П. Словник театру. Львів, 2006. 640 с.
Коленко А.В. Чинники успішного формування навичок сценічного мовлення під час роботи над роллю в класі сценічної мови та акторської майстерності. ScienceReview. March , 2018. Vol. 6, 3(10).
Гавран І.А. Методичне підгрунтя формування професійної акторської майстерності студентів у галузі аудіовізуального мистецтва. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2017. Вип. 2. С. 74–79.
Пилюгина Е.И., Тараненко О.Н., Прозорова С.А. Специфика диагностического исследования самооценки как механизма социальнопсихологической адаптации студента-мигранта в поликультурной среде вуза. Мир науки, культуры и образования. 2016. No 2 (57). С. 282–287.
Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь,1997. 374 с.