ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИХОВАННЯННЯ ЯК ЧИННИК ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Тетяна Андріївна ГРИЩЕНКО

Анотація

У статті здійснено аналіз поняття «професійне самовиховання», зазначено, що професійне самовиховання магістра педагогіки вищої
школи - це свідома діяльність особистості щодо вдосконалення знань, умінь, навичок відповідно до вимог педагогічної професії, спрямована
на становлення професійно-смислового самовідношення, на розвиток здібностей до професійного самовизначення й саморозвитку, що сприяє
успішній самореалізації в педагогічній діяльності, на збагачення педагогічної культури своїми внесками. Визначено, що основи процесу самовиховання мають фізіологічну, психологічну, соціальну та педагогічну складові. З’ясовано, що професійне самовиховання містить такі основні компоненти: мотиваційний, когнітивний, емоційний, діяльнісно-вольовий, рефлексивний, - та зазначено, що більш важливою передумовою й водночас результатом самовиховання магістрів ПВШ є мотивація, що дозволяє студентам активно прагнути до розширення професійних знань, оволодіння професійними вміннями, удосконалення професійних якостей і здібностей, спонукає та спрямовує діяльність особистості з оволодіння професією, а також професійноособистісна рефлексія, що спонукає магістра ПВШ до аналізу причинно-наслідкових зв’язків, стимулює розвиток його здатності до самовиховання, роботи над собою та застосування цієї здатності в складних умовах й обставинах
професійної реальності, пошук особистісної оцінки власного життєвого й педагогічного досвіду. Акцентовано, що рівнями професійного самовиховання є: особистісний, соціальний, професійний. Показано, що про успішність оволодіння педагогом самовихованням як специфічною діяльністю можна говорити лише, коли той здійснює дію цілепокладання, планування, оволодіння засобами самовиховання, самоконтролю, корекції. Розглянуто низку логічно взаємозалежних і взаємозумовлених етапів роботи над собою в педагогічному процесі, розкрито сутність кожного з них.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
ГРИЩЕНКО, Т. А. (2019). ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИХОВАННЯННЯ ЯК ЧИННИК ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.<Br> Серія: "Педагогічні науки", (3). вилучено із https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3488
Розділ
Статті
Біографія автора

Тетяна Андріївна ГРИЩЕНКО, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри музики і хореографії

Посилання

Зязюн І.А. та ін.Педагогічна майстерність: підручник. Київ: Вища школа, 2004. 422 с.

Цвєткова Г. Професійно-педагогічне самовдосконалення викладачів ВНЗ: специфіка, структура, етапи. Рідна школа, 2012. № 12. С. 33−38.

Бойко А.І. Самовиховання вчителя як чинник вдосконалення педагогічної майстерності. Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. Київ, 2009. № 3, [ч. 2]. С. 7−9.

Заболотний О. А. Педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. Київ: Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, 2010. 20 с.

Трухін І.О., Шпак О.Т. Основи шкільного виховання: навч. посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 368 с.

Кобенко О.А. Самовиховання – шлях до педагогічної культури. Педагогічна культура. За ред. проф. Л.С. Нечипоренко. Харків: Харківський державний університет, 1993. С. 133−144.

Ковальчук В. Роль самовиховання в удосконаленні педагогічної майстерності вчителя гірської школи. Гірська школа Українських Карпат, 2014. № 11. С. 84-86.

Кудрик Л., Сурмяк Ю. Самовиховання у школі: стан і перспективи. Педагогічна думка, 2011. № 2. С. 44−54.

Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посіб. Київ: Либідь, 2002. 560с.

Дьячкова Т.В. Вдосконалення особистості вчителя через самоаналіз і самооцінку. Педагогічні науки. Херсон: ХДПУ, 1998. С. 142−145.

Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя. Москва: Просвещение, 1986. 143 с.