АУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
формування мовленнєвої компетентності людської індивідуальності; проаналізувати системне еволюційне осмислення розвитку особистості сучасних студентів та варіативні технології забезпечення основ культурологічної освіти майбутніх професіоналів-фахівців. Матеріали і методи дослідження: під час дослідження було використано компаративний, історико-логічний, синергетичний методи. Зазначений методологічний підхід дозволив проаналізувати системне творення формування мовленнєвої компетентності студентів як складової загальної культурологічної освіти сучасної інноваційної людиноцентричної педагогіки. Результати дослідження. На основі формування науково-методичних засад мовленнєвої компетенції студентів проаналізовано проблеми синенергетичної взаємодію між становленням духовно-екзистенційного світу людської індивідуальності та формування сучасного
культурологічного простору. Як показує дослідження, розвиток освіти
перебуває у прямій залежності від становлення та розвитку гуманітарної безпеки суспільства, а формування мовленнєвої компетентності
студентів – самоспрямований процес, завдяки якому вихованці сучасної професійної школи трансформують свої інтелектуальні можливості у вміння, які, завдяки своїй культурологічній парадигмі, інтегруються у духовні процеси суспільного буття. Це архетип сучасної освітньої діяльності, який студенти використовують для керування і організації своїх знань і перетворення їх у переконання, які потрібні для навчання. Такий інноваційний процес постійного навчання (навчання упродовж життя) поєднаний із духовним вдосконаленням засобами культурологічного розвитку особистості.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсності). Київ: Місіонер, 2000. 298 с.
Зборовська Н.В. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури. Київ: Академвидав, 2006. 498 с.
Бех І.Д. Духовна особистість у контексті освітніх викликів. Рідна школа. 2019, №1. С.3-7.
Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дитини від народження до 7 років. Київ: Слово, 2010. 374 с.
Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. Київ: Академвидав, 2004. 352 с.
Кремень В.Г. Ткаченко В. Україна: Шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. Київ, 1999. 658 с.
Кремень В. Духовність і культура суспільства визначаються розвитком освіти. Edukacja wspoteczens twachwielo kulturowych / Wyzsza Szkola Pedagogiczna ZNP. Warszawa, 2012. С. 45–57.
Мистецтво у розвитку особистості : [монографія / Ничкало Н.Г., Зязюн І.А., Отич О.М., Соломаха С.О., Сотська Г.І., Вовк М.П., Попик О.І., Філіпчук Н.О., Чембержі М.І., Харченко П.В., Ніколаї Г.Ю.]. Чернівці: Зелена Буковина, 2006. 224 с.
Педагогика. Большая современная энциклопедия. Сост. Е.С. Рапацевич. Минск: Современное слово, 2005. 630 с.