ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ДІТЕЙ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті проведено аналіз психологопедагогічних досліджень щодо визначення поняття «культура міжособистісної взаємодії». Зазначено, що культура міжособистісної взаємодії – це цілісне системне утворення, яке
включає в себе уявлення особистості про правила, принципи взаємодії з іншими, практичні уміння і навички їх реалізації, внутрішнє прагнення до організації власної індивідуальної поведінки на основі загальнолюдських моральних норм поведінки і правил спілкування. Наголошено, що від культури взаємин залежить здатність особистості встановлювати конструктивний діалог, досягати взаєморозуміння у вирішенні спільних завдань, успішна комунікація в колективній діяльності. На основі аналізу
теоретико-експериментальних даних з’ясовано, що взаєминам старших дошкільників властиві конфліктність, нестабільність, використання негативних форм взаємодії, що пов’язано не лише з віковими психологічними особливостями, а і з недостатнім рівнем сформованості у них культури міжособистісних взаємин. Вивчення сучасного стану виховання культури міжособистісних взаємин у закладах дошкільної освіти засвідчує необхідність розробки доцільних шляхів його формування у дітей дошкільного віку. Наголошується, що успішна
соціалізація дитини, заснована на ефективній міжособистісній взаємодії з однолітками і умінні конструктивно вирішувати конфліктні ситуації, можлива лише за наявності у неї певного рівня культури взаємодії. Група однолітків, до якої вона потрапляє в закладі дошкільної освіти, створює найбільш сприятливі умови для формування цього утворення. Виявлено, що запорукою успішності процесу формування культури взаємин є системна, послідовна діяльність педагогів, батьків, дітей та тісна співпраця всіх учасників освітнього процесу.