ВОКАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ПАВЛА ГОЛУБЄВА В СУЧАСНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті розглядається творча й педагогічна складові мистецької постаті П.В. Голубєва. Висвітлена роль теоретичних знань і практичних умінь у професійному становленні майбутнього співака. Проаналізовано виконавська та педагогічна діяльність Павла Голубєва, яка дозволяє значно поширити уявлення про творчість митця і водночас усвідомити його значення для українського музичного мистецтва. Окреслюються педагогічні етапи, які використовував педагог у навчальному процесі з сольного співу. Підкреслено, що у навчальному процесі з сольного співу професора П.В. Голубєва враховувався психологічний стан студента під час виконання вокальних вправ і вокалізів, які допомагають поєднати та співвіднести емоційно-психологічні особливості та технічні можливості співаків з виконавською діяльністю. Акцентується твердження щодо необхідності застосування умови атмосфери психологічного комфорту на занятті з сольного співу. Окреслено, що у вокальній педагогіки митець використовував мішаний тип співацького дихання, за допомогою якого прагнув досягти певних вокальних навичок, вмінь. Визначено, що до змісту початкового навчального процесу з сольного співу педагогічної роботи над вокальним твором професор П. Голубєв ставив певні завдання. Проаналізувавши сучасні наукові дослідження означеного феномена, дає підстави про внесення до змісту навчального процесу видатного співака, педагога П.В. Голубєва наукові підходи: аксіологічний, особистісно-орієнтований, творчо-діяльнісний. Таким чином, педагогічний досвід, який залишив видатний співак П.В. Голубєв в історії національної вокальної школи, посприяв процесу її становлення та розвитку. Узагальнюючи викладене вище зазначимо, що вокальна педагогіка Павла Голубєва не втратила своєї актуальності, і на сучасному етапі розвитку музично-педагогічної освіти.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Щепакін В. Музична культура Сходу і Півдня України другої половини ХІХ – початку ХХ сто-літь: європейські виміри: монографія. Харків: Панов А.М., 2017. 479 с.
Емельянов В. Фонопедический метод формиро-вания. Новосибирск: Наука, 1991. 121 с.
Бандрівська О. Рекомендований список камер-них творів для студентів І–V курсів. Науково-методичні праці, статті, рецензії: Наукові збір-ки ЛДМА ім. М. Лисенка, 2002. Вип. 6. С. 117–123.
Глинка М. Литературное наследие. Л.-М.: Му-згиз, 1952. Т. 1. 150 с.
Гнидь Б. Історія вокального мистецтва: підруч-ник Київ: НМАУ, 1994. 320 с.
Pro Domo Mea: нариси. До 90-річчя з дня засну-вання Харківського державного університету мистецтв імені І.П. Котляревського. Ред. Т.Б. Вєрніна, Г.А. Абаджян, Г.Я. Ботунова та ін. Ха-рків, 2007. 336 с.
Петрова О. Із спогадів про П.В. Голубєва. Укра-їнське музикознавство. Київ, 1978. Вип. 13. С. 171–176
Антонюк В. Вокальна педагогіка (сольний спів): підручник. Київ: Віпол, 2007. 174 с.
Голубєв П. Поради молодим педагогам-вокалістам. Київ: Музична Україна, 1983. 62с.
Левченко А. Педагогічні принципи П.В. Голубєва як фундатора харківської вокальної школи. Про-блеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. зб. наук ст. Харків: С.А.М., 2011. Вип. 33. С. 313–320. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2011_33_34