ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КОРЕКЦІЙНИХ ПЕДАГОГІВ: ОСОБЛИВОСТІ ТА РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Представлено результати емпіричного дослідження особливостей сформованості художньо-естетичної компетентності майбутніх корекційних педагогів. В останні роки все більша частина вітчизняних та зарубіжних дослідників акцентують увагу на високій актуальності, значущості формування ХЕК студентів, але, незважаючи на це, по сьогоднішній день розуміння структури компетентності, особливості діагностики залишаються дослідженими фрагментарно. Між тим, своєчасна діагностика рівня сформованості окремих структурних компонентів компетентності дозволить здійснювати систематичний контроль, корегувати освітньо-виховний процес таким чином, щоб він відповідав меті розвитку ХЕК. Висока актуальність формування компетентності і відсутність практичного розуміння шляхів діагностики конструкта формують проблему дослідження. Метою роботи виступає публікація результатів емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення рівня сформованості ХЕК майбутніх корекційних педагогів на основі апробації обґрунтованого комплексу діагностик. Зазначений комплекс діагностик було апробовано на базі Донбаського державного педагогічного університету. В експериментальній роботі брали участь 59 студентів – майбутніх корекційних педагогів (41 жінка; 18 чоловік). Вік респондентів: від 17 до 21 року. В процесі проведення емпіричного дослідження було застосовано комплекс діагностик. Застосовувався метод структурного групування, кількісного аналізу. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що всі структурні компоненти ХЕК формовані у майбутніх корекційних педагогів переважно на середньому рівні. Відносно високий рівень сформованості афективного компоненту свідчить про наявність мотивації студентів до реалізації творчої діяльності при відсутності системи уявлень про чинники, механізми креативності, сформованих стратегій аналізу, сприйняття витворів мистецтва, при низькому рівні сформованості навичок адекватної рефлексії, саморефлексії. Отримані результати повинні бути враховані в процесі розробки педагогічної системи, націленої на розвиток ХЕК майбутніх корекційних педагогів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Крижанівська Т.І. Методика комплексного використання мистецтв у процесі розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики: дис. … канд. пед. наук. Київ, 1998. 224 с.
Миропольська Н.Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: теорія і практика. Київ: Парламентське видавництво, 2002. 204 с.
Ревенко І.В. Художньо-естетична компетентність учителя як показник його професійної культури. Мистецтво і освіта, 2007. № 3. С. 139–146.
Чернова О.В. Художньо-естетична компетентність як компонент професійної компетентності культуролога. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки, 2013. Вип. 3(69). С. 247–25
Манько О.Г., Шарніна М.В., Гнатко Т.П. Структура художньо-естетичної компетенції майбутніх корекційних педагогів: проблеми та методи діагностики. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія Педагогічні науки, 2020. № 3. С. 72–78
Figel J. Key competencies for lifelong learning. European reference framework. European communities, 2007. 16 p.
Стюард Ю.В. Становление художественноэстетической компетенции детей старшого дошкольного возраста: автореф. дисс. … канд. пед. наук. Челябинск, 2012. 27 с.
Мартинчук О.В. Компетентнісний підхід до фахової підготовки вчителів–дефектологів для забезпечення освітньої інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія №19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія: зб. наукових праць, 2013. № 19(24). С. 153–158
Коневич О.В., Юркевич І.Я. Культурологія: навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014. 88 с.
Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М.: Изд-во Института Психотерапии. 2002. 362 с.
Яковлев Е.В., Яковлева Н.О. Педагогическое исследование: содержание и представление результатов. Челябинск: Изд-во РБИУ, 2010. 317 с. 12. Васнев С.А. Статистика: Учебное пособие. М.: МГУП, 2001. 170 с. URL: http://www.hidu.ru/ebooks/xbook096/01/index.html?part-003.htm