ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ КУЛЬТУРИ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
A methodology is a coherent and stable whole built from elements which have contributed to the selection and the development of a didactic model: the theories of references, the general objectives, the linguistic and cultural contents, the situations of teaching, etc. are among those elements. To this is added a set of techniques, procedures and methods which constitute the set of learning activities that learners will have to carry out in language lessons. Due to many educational, social and political factors and in view of constant scientific progress, the methodologies follow one another and undergo regularly, more or less radically, variations in the principles of teaching and learning. The purpose of the research – the evolution of methodologies makes it possible to understand the place devolved to cultural content according to the didactic and methodological changes that mark the history of methodologies from yesterday to today.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Beacco J-C. (2000). Les dimensions culturelles des enseignements de langue Hachette, Paris.
Kramsh, C. (1990). Discours et culture: l’enjeu didactique. In Lafayette R.C. Culture et enseignement de français. Colloque international de Louisiana State University: 6.
Puren, Ch. Histoire des méthodologies d’enseignement des langues vivantes, 1988, 558
Striven, P (1987). Cultural barriers to language learning. In I. Smith. Discourse across cultures. Strategies in World English’s. New York. Prentice Hall: 169–179.
Bérard, É. (1991). L'approche communicative. Théorie et pratiques. Paris, CLÉ international (coll. "Didactique des langues étrangères"). 128 p.
Le Roux, S. (2008). Generalisation and formalisation in game theory. École normale supérieure (sciences) [Lyon], 1/1. Retrieved from https://www.theses.fr/2008ENSL0449.
Common European Framework of Reference (2005), 2.1: 15.
Bardovi-Harllig, K., Hartford, B., Mahan R., Moorage, M. and Reynolds, D. (1991). Developing praqmatic awareness. Closing the conversation.E.L.J Journal, 45(1): 4–16.
Chamberelain. An Introduction to intercultural communications (2000). In Derek Ulley, “The Culture Pack”. Intercultural Communication Resources for Trowners. New york Associates: 8–22.
Galisson & Coste (1988). 430 p.
Harmer, J. (1991). The Practice of English Language Teaching. Harlow, UK, Longman. 296 p.