СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ НІМЕЧЧИНИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: квіт. 16, 2020
Ключові слова:
педагог, навчання, вдосконалення, завдання, підвищення кваліфікації, післядипломна освіта, дистанційне навчання, курси

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Лілія Анатоліївна ЛЕВИЦЬКА
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Іванна Анатоліївна РУДЕНКО
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація

Досліджено специфіку системи підвищення кваліфікації вчителів Німеччини. Окреслено провідні напрями післядипломної педагогічної освіти й підготовки педагогів у Німеччині. Обґрунтовано основні шляхи реалізації форм підвищення кваліфікації педагогів. Проаналізовано моделі дистанційного навчання.З’ясовано особливості навчання дорослих в Німеччині. Узагальнено теоретичні ідеї та практичний досвід реалізації процесу підвищення кваліфікації вчителів у федеральних землях Німеччини

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
ЛЕВИЦЬКА, Л. А., & РУДЕНКО, І. А. (2020). СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ НІМЕЧЧИНИ. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.<Br> Серія: "Педагогічні науки", (1). вилучено із https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/45-50
Номер
№ 1 (2020): Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: Педагогічні науки
Розділ
Статті

Ця ліцензія дозволяє вільно

  • змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних

на наступних умовах:

  • зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;

  • без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Біографії авторів

Лілія Анатоліївна ЛЕВИЦЬКА, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

кандидатка педагогічних наук, старша викладачка кафедри німецької філології

Іванна Анатоліївна РУДЕНКО, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

кандидатка педагогічних наук, старша викладачка кафедри іноземних мов

Посилання

Кристопчук Т.Є. (2012). Стан та тенденції розвитку педагогічної освіти в Німеччині. Достижения науки за последние годы. Новые наработки /Postępy w nauce w ostatnich latach. Nowych rozwiązań: Материалы научной конференции 28.12.2012–30.12.2012 Варшава/Warszawa. С. 19–25. URL: http://конференция.com.ua/files /image/konf%2012/doklad_12_3-2_04.pdf.

Гладуш В.А. Особливості післядипломної освіти педагогів спеціальних навчально-виховних закла-дів у розвинених країнах Європи. Актуальні пи-тання корекційної освіти, 2012. Вип. 3. С. 46–55.

Турчин А.І. Система післядипломної освіти педагогічних кадрів професійно-освітніх закладів Німеччини. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», 2011. № 3. С. 173–180.

Pallasch W. Supervision: neue Formen beruflicher Praxisbegleitung in pädagogischen Arbeitsfeldern. Weinheim ; München: Juventa Verlag, 1997. 270 s.

Pelzer G. Supervision in der Gruppe. Praxis der Kinderpsychologie. 1984. Heft 8. S. 183–187.

Behrens U. Mit pädagogisch-psychologischen Kriterien die Qualität und den Erfolg von E-Learningsichern. Journal für Lehrerinnen-und Lehrerbildung. 2002. Heft 2(3). S. 62–65.

Avenarius H., Ditton H., Dobert H., Klemm K., Klieme E., Rtirup M. Bildungsbericht für Deuts-?hland: Erste Befunde. Retrieved from http://www.kmk.org/doc/publ/bildungsbericht/bildungsbericht_l61.

Bauer K.O. Professionelles Handeln in pädag-?gischen Feldern: ein Übungsbuch für Pädagogen, Andragogen und Bildungsmanager. Weinheim; München: Juventa Verlag, 1997. 260 s.

Bönsch M. Skizzen für ein neues Konzept der Lehrerfort-und-weiterbildung. Die Deutsche Schule. 1983. Heft 75(4). S. 314–321.

Berkmüller H. Regionale Lehrerfortbildung in Bayern unter besonderer Berücksichtigung des im Volks- und Sonderschulbereich angewandten Orga-nisationsmodells. Akademiebericht: Lehrerfortbildung in Bayern. Infrastruktur – Didaktik-Bilanz-Perspektiven. Dillingen: Akademie für

Lehrerfortbildung Dillingen, 1990. 250 s.

Bohmer M. Zentrale und dezentrale LFB, Entwicklung, Strukturen und Innovationen. Weinheim und Basel: Beltz Verlag, 1983. 359 s.

Florian A. Blended Learning in der Lehre-?fortbildung. Evaluation eines onlinegestiitzten, teambasierten und arbeitsbegleitenden Lehre-?fortbildungsangebots im deutschsprachigen Raum: Dissertation Zur Erlangung des Doktorgrades. Augsburg, 2008. 346 S.

Fernuniversität in Hagen. Retrieved from http://www.fernuni-hagen.de/.