ПЕРІОДИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ МУЗИЧНО-ОСВІТНІХ ПРОЦЕСІВ

Анотація

Визначено, що українська диригентсько-хорова школа історично формувалася в контексті розвитку національної музичної культури, мистецької, зокрема музичної, освіти як парадигм духовності української нації, її світогляду і ментальності – художньої та педагогічної.

Проаналізовано авторські історичні періодизації музично-педагогічної освіти, орієнтовані на інтерпретацію національної історії в аспекті осмислення ролі музики як засобу навчання та виховання, проілюстровані потужною панорамою історичних мистецько-освітніх фактів.

Методологія дослідження має своїм підґрунтям системний, історичний та культурологічний підходи.

Обґрунтовано авторську періодизацію формування диригентсько-хорової школи в контексті історії музично-освітніх процесів у якій виділено два періоди: перший – становлення диригентсько-хорової школи в Україні (початковий етап, Х – ХVIIІ ст.; кумулятивний етап, кінець ХVIIІ ст. – до початку ХХ ст.), другий – розвиток сучасної диригентсько-хорової школи в Україні (каталізаційний етап, 1910–1950 рр., зрілий етап, 1960–2020 рр.). Доведено, що перший період (Х–початок ХХ ст.) характеризується зародженням української диригентсько-хорової школи, зростанням духовно-формуючого впливу на суспільство хорового мистецтва і освіти, накопиченням основних рис феномена. Проаналізовано другий період (1910–2020 рр.),який характеризується активізацією творчих, педагогічних здобутків діячів хорової культури і педагогіки. Виокремлено каталізаційний етап (1910–1950 рр.), на якому відбувається прискорення процесів національного культуротворення, централізації системи національної музичної освіти. Проаналізовано зрілий етап (1960–2020 рр.), якому притаманні процеси дерусифікації, національної самоідентифікації, регіоналізації, європеїзації.