ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ “4К” В НАВЧАННЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ У ШКОЛАХ КАЗАХСТАНУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У Казахстані поширюється процес використання в освіті моделі “4К”, яка передбачає: розвиток креативності, критичного мислення, комунікабельності та вміння працювати у команді.
Метою статті є визначення ефективності методу “4К” для формування критичного мислення на уроках російської мови та літератури у школах м. Туркестан.
Для досягнення мети наукового дослідження, перевірки вихідних положень студійованої теми було використано такі методи: теоретичні – аналіз та синтез психологічної, педагогічної теоретичної літератури; емпіричні – педагогічне спостереження, аналіз, анкетування, опитування вчителів і проведення семінару для них, узагальнення та апробація результатів дослідження.
Основні результати дослідження найшли відображення:
– у діаграмі 1 (результати моніторингу);
– діаграмі 2 (результати роботи з текстом);
– таблицях 1–3 (модель “4К” на прикладі навчання російській мові: результати анкетування; моніторинг опанування елементів моделі “4К”).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше зроблено спробу виявити рівень поширення та застосування методу “4К” як ефективного інструменту розвитку критичного мислення та творчих навичок на уроках російської мови та літератури в школах м. Туркестан.
Анкетування учителів шкіл, проведення семінару для учителів шкіл на тему «Сутність моделі “4К”, моніторинг опанування елементів моделі 4К та опитування допомогли визначити ефективність методу “4К” при формуванні критичного мислення на уроках російської мови та літератури.
Отримані результати дають підстави вважати, що для забезпечення якісної освіти модель “4К” є ефективною в системі середньої освіти.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Petrovsky, A.V., Yaroshevsky, M.G. (Eds.). (1998). Concise Psychological Dictionary: Scientific publication. 2nd ed., expanded, corrected and enlarged. Rostov-on-Don: Phoenix. 512 p.
Taranukha O.S. (2020). Technology for the development of critical thinking in preschool children. Doshkolnik. Retrieved from http://doshkolnik.ru/razvivaushie/25518-tehnologiya-razvitiya-kriticheskogo-myshleniya-u-deteiy-doshkolnogo-vozrasta.html
Stukalenko, N.M., Imanova, A.N. (2019). Modern approaches to the formation of scientific thinking of schoolchildren in the conditions of updating the content of education. Modern scientific research and development, 2(31): 287–298
Paul, R. (2005). Critical thinking and critical literacy. Change, 2: 15–20.
Volkov, E.N. (2000). The development of critical thinking and the formation of students' responsibility for their level of education. Education in a modern school, 12: 36–39.
Mushtavinskaya, I.V. (2012). The role of critical thinking development technology in the formation of metacognitive skills of teachers and students. Problems and prospects of education development: materials of the II International Scientific Conference. Perm: Mercury. PP. 9–24. Retrieved from https://moluch.ru/conf/ped/archive/58/2244.
Ualiev, S.S. (2020). Why is it necessary to think critically? Critical thinking: research and sustainable development: Collection of materials of the regional seminar. Kokshetau: Institute for advanced training of teachers in Akmola region. PP.13-17.
Arefyeva, Е. (2018). Communication skills: what, why and why. Wayback Machine: Internet Archive. Retrieved from https://web.archive.org/web/20181228082836/https://arefyeva.pro/dialog/articles/8/.
Mandzhieva, K. (2018). Communication skills in preschool children. Retrieved from https://www.maam.ru/detskijsad/nauchnaja-statja-komunikativnye-navyki-u-detei-doshkolnogo-vozrasta.html.
Smertina, S.K. (2016). Team building as an effective method of managing the process of education and upbringing in a preschool institution. INFOUROK. Retrieved from https://infourok.ru/komandoobrazovanie-kak-effektivniy-metod-upravleniya-processom-obrazovaniya-i-vospitaniya-v-doshkolnom-uchrezhdenii-946472.html
Baleha, O.Yu., (2016). Using the techniques of critical thinking technology in the lessons of the Russian language and literature in an ungraded school. INFOUROK. Retrieved from https://infourok.ru/doklad-ispolzovanie-priemov-tehnologii-kriticheskogo-mishleniya-na-urokah-russkogo-yazika-i-literaturi-v-malokomplektnoy-shkole-1214089.html
Landau, E. (2002). Giftedness requires courage: Psychological support of a gifted child. In N.M. Nazarova (Scientific ed. the rus. text). Moscow: Publishing Center "Academy". 144 p.
Kornilova, Yu. V. (2014). Development of creativity in the lessons of the Russian language in elementary school. Young scientist, 17(76): 494–496. Retrieved from https://moluch.ru/archive/ 76/12879/.
Yerkibayeva, G.G. (2022). Formation of communicative competencies. Shymkent: Alem. Vol. 13. 400 p.
Brun, I. (2017). Measuring the competencies of the XXI century. Trends in the development of education: Conference materials, February 16–18, 2017, Moscow. Retrieved from https://ioe.hse.ru/moni-toring/4k/monitoring/materials.
Kalshansky, G.V. (1984). The communicative function and structure of language. Moscow: Sci-ence. 176 p.