УМОВИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ЯК ОСНОВИ СУСПІЛЬНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ У XXI СТ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Освіта в галузі економічних наук повинна розглядатися не лише з точки зору економічної цінності, а як щось, що може допомогти майбутнім економістам враховувати наслідки своїх рішень, бачити світ у широкому контексті.
Аргументовано необхідність розвитку критичного мислення майбутніх фахівців з економіки, що стає економічно вигідніше з довгострокової точки зору.
Зазначено, що ефективність майбутньої професійної діяльності студентів-економістів залежить від їхньої зацікавленості в постійному підвищенні рівня знань, умінь і навичок, здатності організовувати процес професійного та особистісного самовдосконалення.
Результати експертного оцінювання дали змогу визначити, що найвищий ранг отримали ті фактори, що мали відношення до розвитку мотиваційної сфери забезпечення розвитку критичного мислення як різновиду професійного становлення, обрання форм і методів, що розвитку критичного мислення, розробка навчально-методичного забезпечення, адекватного до змісту діяльності з розвитку критичного мислення та опанування майбутніми фахівцями з економіки інструментарієм критичного мислення.
Акцентовано увагу на тому, що серед умов розвитку критичного мислення в сучасних умовах функціонування системи професійної підготовки економістів виділяємо організацію ІОС ЗВО зі спрямованістю на розвиток цифрової та медіа- грамотності, залучення студентів до процесу самостійної підготовки, упровадження активного кооперативного навчання на основі використання засобів ІТ, формування особистості, стійкої до «емоціонального кружляння» з твердою професійною позицією, впевненої у своїх знаннях та професійних діях і судженнях.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Краус Н.М. Інноваційна економіка в глобалізованому світі: інституціональний базис формування та траєкторія розвитку: монографія. Київ: Аграр Медіа Груп, 2019. 436 с.
Манжура О.В., Краус Н.М., Краус К.М. Економічна професійна освіта покоління цифрових людей в умовах функціонування інноваційно-підприємницьких університетів. Бізнес інформ. 2020. № 3. С. 182–191.
Кебас М. Як активізувати критичне мислення: сучасний підхід. Базові прийоми та мислення. EBA. URL: https://eba.com.ua/yak-aktyvizuvaty-krytychne-myslennya-suchasnyj-pidhid-bazovi-pryntsypy-ta-pryjomy/
Терно С.О. Критичне мислення як інструмент проведення правоосвітніх заходів у загальноосвітніх навчальних закладах: Рідер для учителів ‒ учасників тренінгу. Київ: Координатор проектів ОБСЄ в Україні, 2016. 78 с.
Urbanova M. Systemy socialni kontroly a pravo. Plzeň: aleš čeněk, 2006. 191 s.
Keller J. Dejiny klasicke sociologie. Praha: Sociologické nakladatelství, 2004. 530 s.
Liessmann K.P. Teorie nevzdelanosti. Omyly spolecnosti vedeni. Praha: Academia, 2008. 125 s.
Andrusiak N.O., Kraus N.M., Kraus K.M. Digital Cubic Space as a New Economic Augmented Reality. Sci. innov. 2020. V. 16. No. 3. Pp. 92–105.
Radvan E. O odbornosti a vzdělanosti. In: Sociální pedagogika ve střední Evropě. Sborník příspěvků z mezinárodní konference, Brno: Institut mezioborových studií, 2010. S. 121–130.
Morawski W. Ekonomicka sociologie. Praha: Sociologické nakladatelství, 2005. 338 s.