ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ТА ЦЕНТРАЛЬНА ГЕМОДИНАМІКА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АДАПТАЦІЇ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ОРГАНІЗМУ СТУДЕНТІВ ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ У ВОЛЕЙБОЛІ

Анотація

Підвищений рівень систолічного, діастолічного та, відповідно, пульсового артеріального тиску найвищий у гравців лінії атаки. При цьому, у них відмічається відносно низькі значення частоти серцевих скорочень і свідчить про те, що забезпеченість трофіки визначається, головним чином, систолічним викидом серця. 

Для  регуляції серцевого  ритму гравців лінії атаки притаманним є центральна та гуморальна складові в регуляції серцевого ритму. На фоні цих відмінностей у них відзначається достатньо високий рівень сумарної потужності спектру варіабельності серцевого ритму, який відображає абсолютний рівень активності регуляторних систем.

На відміну від гравців лінії атаки для гравців, до обов’язків яких є, більшою мірою, забезпечення захисних дій притаманні високі значення ударного об’єму крові і, відповідно, хвилинного об’єму  при вищих значеннях частоти серцевих скорочень, що свідчить про відносно нижчу скоротливість серця. 

Незважаючи на превалювання швидкісно-силового компоненту забезпечення діяльності центральних блокуючих та зв’язуючих, гравці даних амплуа мають найвищий рівень PWC₁₇₀∙кг^-1, що детермінується, на нашу думку, швидкісно-силовими можливостями м’язових груп нижніх кінцівок та функціональними можливостями серцево-судинної системи. В фазу реституції, відбувається інверсія спектральних потужностей за рахунок збільшення високохвильової компоненти з недовідновленням даної ознаки в діапазоні 11,6-72,8% в залежності від ігрового амплуа.