СТРУКТУРА ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ КОРЕКЦІЙНИХ ПЕДАГОГІВ: ПРОБЛЕМИ ТА МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті аналізуються сучасні наукові під-ходи до розуміння сутності художньо-естетичної компетенції, її значення в процесі реалізації професійної діяльності корекційного педагога. Художньо-естетична компетенція виступає складною комплексною інтегральною характеристикою особистості, забезпечує особистість можливостями самореалізації у творчій діяльності.
Метою статті виступає обґрунтування методів діагностики, які можуть бути викори-стані в процесі виявленні рівня сформованості художньо-естетичної компетенції.
Основними методами дослідження в статі виступали аналіз теоретичних джерел за те-мою дослідження, досвід педагогічного моделю-вання.
В результаті проведеного дослідження дове-дено, що художньо-естетична компетенція виступає складною інтегральною характерис-тикою, в структурі якої умовно можна виділи-ти когнітивний, афективний, регулятивний та рефлексивний компоненти. Виявлення струк-тури художньо-естетичної компетенції дозво-ляє обґрунтувати комплекс методів діагности-ки, призначених для проведення діагностичної роботи з майбутніми корекційними педагогами.
Наукова новизна отриманих результатів визначається розробкою діагностичного ін-струментарію, який дозволить виявляти рі-вень сформованості досліджуваної компетенції.
Результати дослідження, запропоновані діа-гностичні методики можуть бути використані в практиці роботи з учнями старших класів та студентами.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Чернова О.В. Художньо-естетична компетент-ність як компонент професійної компетентності культуролога. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки, 2013. Вип. 3(69).
С. 247–250.
Мартинчук О.В. Компетентнісний підхід до фахової підготовки вчителів – дефектологів для забезпечення освітньої інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія: зб. наукових праць. 2013. № 19(24). С. 153–158.
Крижанівська Т.І. Методика комплексного вико-ристання мистецтв у процесі розвитку худож-ньої культури молодших школярів на уроках музики. дис. … канд. пед. наук. Київ, 1998. 224 с.
Миропольська Н.Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: теорія і практика. Ки-їв: Парламентське видавництво, 2002. 204 с.
Ревенко І.В. Художньо-естетична компетентність учителя як показник його професійної культури. Мистецтво і освіта. 2007. № 3. С. 139–146
Стюард Ю.В. Становление художественно-эстетической компетенции детей старшого дошкольного возраста: автореф. дисс. … канд. пед. наук. Челябинск, 2012. 27 с.
Figel J. Key competencies for lifelong learning. European reference framework. European communities, 2007. 16 р.
Коневич О.В., Юркевич І. Я. Культурологія: навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2014. 88 с.
Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М.: Изд-во Института Психотерапии. 2002. 362 с.