СУЧАСНІ ІННОВАЦІЇ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ

Анотація

Стаття присвячена технологізації в галузі вищої педагогічної освіти, особливостям технологічного підходу до навчання, розширенню інновацій, серед яких створення та постійне оновлення цифрового контенту за кожною освітньою програмою, забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів, широке використання зовнішніх і внутрішніх платформ розвитку професіоналізму академічного персоналу.

Доведено, що «кліпова» специфіка засвоєння інформації сучасною молоддю має бути врахована в професійній діяльності викладача, яка вимагає нову для дидактики і предметних методик ідею діагностичного ціле покладання в навчанні. Досліджено, що особистісно-діяльнісний підхід це концепція навчання через діяльність, що формуючись у діяльності, визначає характер цієї діяльності та комунікації.

Підкреслено, що креативна навчальна діяльність орієнтована на створення студентами креативного освітнього проекту, але головним акцентом креативної діяльності є креативна особистість, яка має специфічні характеристики якості та властивості.

З’ясовано, що говорячи про розвиток мислення студентів, однією із властивостей якого є критичність, слід зміст лекцій, практичних і лабораторних робіт спрямовувати для створення ситуацій, які дозволяють розвивати у студентів критичне оцінювання способів міркування, критичне оцінювання інформації.

Окреслено, що сукупність здібностей та навичок студентів, в яких звукова, візуальна й цифрова грамотність перетинаються, що дає можливість студентам розуміти вплив зображень і звуків, розпізнавати й використовувати цей вплив, створюючи власний контент.

Наголошено, що активне навчання сприяє виробленню у студентів навичок активної взаємодії викладача із студентами, розвиває самостійність і творче мислення, тому доцільно традиційні методи навчання доповнювати активними методами.

У статті доведено, що базовий потенціал індивідуального навчання закладений у порівняно новому науковому напрямі, що отримав назву «нейродидактика» – «нейроосвіта», «нейропедагогіка» – «нейропсихопедагогіка», що ґрунтується на вивченні закономірностей взаємодії мозку і психіки, функціональної асиметрії
мозку.