МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРАКТОРИСТІВ-МАШИНІСТІВ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Визначено, що необхідним і важливим для формування професійної компетентності майбутніх трактористів-машиністів є розроблення проєкту реалізації компетентнісної концепції та його унаочнення у вигляді структурної моделі, яка відображає систему формування професійної компетентності майбутніх трактористів-машиністів у перебігу професійної підготовки.
Наголошено на необхідність побудови моделі процесу формування професійної компетентності майбутніх трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва починати з виявлення та формулювання мети. Досліджено, що модель відображає проєкт освітнього процесу, спрямованого на підвищення рівня професійної підготовки майбутніх трактористів-машиністів.
Охарактеризовано основні складові процесу формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих трактористів-машиністів сільського господарства та подано модель означеного процесу як структуру, що об’єднує чотири взаємопов’язані блоки: методологічно-цільовий, суб’єктний, змістово-технологічний; діагностико-корегувальний.
Доведено, під час конструювання моделі формування професійної компетентності майбутніх трактористів-машиністів головне завдання полягає в тому, щоб, використовуючи в єдності різноманітні засоби, форми та методи, зробити систему здатну швидко реагувати, пристосовуватися до умов, які постійно змінюються.
Виокремлено особливості розробленої моделі: застосування компетентнісного підходу в організації освітнього процесу як цілісної соціально-педагогічної, відкритої, динамічної системи; забезпечення належного рівня функціональності суб’єктів навчального процесу в умовах динамічних змін; можливість внесення коректив у механізм управління освітою: потреби → цілі → рішення → дії → результати; використання нагромадженого педагогічного і професійного досвіду. Структурна модель формування професійної компетентності майбутніх трактористів-машиністів відображає обґрунтовані завдання, методологічні підходи, принципи, фактори, педагогічні умови, етапи, структурні компоненти, критерії, показники щодо проєктованого феномена.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Новий тлумачний словник української мови (у 3 томах). Т.1: А–К. / Укл.: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. Київ: АКОНІТ, 2001. 926 с.
Зязюн І. Цілісний методологічний підхід у педагогічному науковому дослідженні. Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: матеріали ІV міжнародної наук.-практ. конф., (Хмельницький, 17 квітня. 2011р.). Хмельницький, 2011. С. 7–13.
Лодатко Є.О. Моделювання педагогічних систем і процесів: монографія. Слов’янськ: СДПУ, 2010. 148 с.
Філософський енциклопедичний словник / редкол.: В.І. Шинкарук та ін. Київ: Абрис, 2002. VI. 742 с.
Вознюк Н.М. Етико-педагогічні основи формування особистості: навч. посіб. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. 196 с.
Енциклопедія освіти / гол. ред. В.Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
Клокар Н. Андрагогічна модель підвищення кваліфікації педагогів на засадах диференційованого підходу. Післядипломна освіта в Україні, 2008. № 2. С. 23–28.
Марцева Л.А. Моделювання процесу формування професійно важливих якостей у студентів технічного коледжу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, Суми: СумДПУ імені А. М. Макаренка, 2012. № 3 (21). С. 246–253.
Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теор.-методолог. аспект. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. 332 с.
Олійник Н.А. Формування самоосвітньої компетентності студентів-аграріїв. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки», 2020. Вип. 4. С. 120 – 124. DOI 10.31651/2524-2660-2020-4-120-124.
Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки (підвищення кваліфікації) робітників з професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії А1, А2, В1, В2, В3, С, D1, Е1, Е2, G1, G2, Н (ДСПТО 8331. А.01.50 – 2016). URL: http://profstandart.org.ua/upload/files/files/Reestr_osvitnih_standartiv/8332.F.43.12-2015.pdf (дата звернення 15.02.2021).
Балицька А.А., Ангеловська І.В. Модель фахівця оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки, 2019. Вип. 4. С. 96–101. DOI 10.31651/2524-2660-2019-4-96-101.
Философский энциклопедический словарь / Гл. ред.: Л.Ф.Ильичев, П.Н. Федосеев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов. Москва: Советская энциклопедия, 1983. 840 c.
Лузан П.Г. Наукові основи організації педагогічного процесу в аграрному вищому навчальному закладі: монографія. Київ: Міленіум, 2015. 330 с.