ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДОРОСЛИХ ОПАНОВУВАЧІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Ілона БРОВАРСЬКА

Анотація

Стаття має на меті з’ясувати сутність тривожності у дорослих суб’єктів пізнання, окреслюючи основні зміни в їхній навчальній поведінці під час оволодіння англійською мовою. Встановлено, що тривожність, як потужний емоційний стан, може бути спровокована загрозою самооцінці дорослого та серйозно перешкоджати його розумовій діяльності. З огляду на це, представлене дослідження доводить, що схильність дорослих до такого емоційного стану пояснюється низкою певних причин, які випливають із вікових змін, що зазнають дорослі опановувачі англійської мови. Отримані результати свідчать про те, що багатий життєвий досвід і різний рівень освітньої підготовки дорослих неминуче відбиваються на їхньому ставленні до процесу навчання та зумовлюють перехід від педагогічної моделі викладання навчального матеріалу до андрагогічної, орієнтованої на студента. Вважається, що таке зміщення стане першим кроком до подолання тривожності, який може бути посилений шляхом запровадження значних змін у загальній методологічній парадигмі. У статті виявлено, що для подолання психологічних бар’єрів, які заважають дорослим учням успішно опанувати іноземну мову, можна залучити технології інтенсивного навчання. Крім того, доречним може бути застосування комунікативно-когнітивного підходу, оскільки його основна мета полягає в тому, щоб підготувати дорослих до самостійного продукування іншомовного мовлення. До того ж, у статті проаналізовано інноваційні підходи до оцінювання прогресу у набутті комунікативної компетенції дорослими. Зокрема, пропонується проєктний підхід до навчання та оцінювання як альтернатива традиційним стратегіям визначення досягнень дорослого учня.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
БРОВАРСЬКА, І. (2022). ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДОРОСЛИХ ОПАНОВУВАЧІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.<Br> Серія: "Педагогічні науки", (2), 86–91. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2022-2-86-91
Розділ
ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ
Біографія автора

Ілона БРОВАРСЬКА, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

викладачка кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови

Посилання

American Psychological Association. Retrieved 08.04.2022, from https://www.apa.org/topics/anxiety#:~:text=Anxiety%20is%20an%20emotion%20characterized,certain%20situations%20out%20of%20worry.

Britannica, T. (2022). Editors of Encyclopedia. Anxiety. Encyclopedia Britannica. Retrieved 09.04.2022, from https://www.britannica.com/science/anxiety.

Perrotta, G. (2019). Anxiety disorders: definitions, contexts, neural correlates and strategic Therapy. Jacobs Journal of Neurology and Neuroscience, 6(1): 042. 1–15.

Jensen, E. (1998). Teaching with the brain in mind. Alexandria, VA: Association for Supervision and Curriculum Development. 186 p.

The Relationship Between Anxiety and Memory Loss. Rivier University. Retrieved 08.04.2022, from https://www.rivier.edu/academics/blog-posts/the-relationship-between-anxiety-and-memory-loss/.

Morrison, M.K. (2011). Using Humor to Maximize Learning. Hot Topic. Illinois Association for Supervision and Curriculum Development, 67: 2.

What are the five major types of anxiety disorders? U.S. Department of Health & Human Services. Retrieved 10.04.2022, from https://www.hhs.gov/answers/mental-health-and-substance-abuse/what-are-the-five-major-types-of-anxiety-disorders/index.html.

Horwitz, E., Tallon, M., Luo, H. (2010). Foreign Language Anxiety. Anxiety in Schools: The Causes, Consequences, and Solutions for Academic Anxieties. N.Y.: Peter Lang (PP. 95–115).

Kapur, S. (2015). Understanding the Characteristics of an Adult Learner. Jamia Journal of Education, 2(2): 111–121.

Knowles, M.S., Holton, E.F., Swanson, R.A. (2015). The Adult Learner. The Definitive Classic in Adult Education and Human Resource Development. UK: TJ International Ltd. 374 p.

Caskey, O.L. (1980). Suggestive-accelerative Learning and Teaching. Instructional Design Library, 36: 33.

Lozanov, G. (2005). Suggestopaedia ‒ Desuggestive Teaching Communicative Method on the Level of the Hidden Reserves of the Human Mind. Vienna: International Center for Desuggestology. P. 13.

Vovk, O. (2020). Accelerated Teaching A Foreign Language: A New Old Method. Language: Codification. Competence. Communication: International Scientific Journal of Cherkasy State Technological University, 1(2): 59–71.

Moss, D. (1998). Project-based learning and assessment: A resource manual for teachers. Arlington, VA: The Arlington Education and Employment Program (REEP). 84 p.

Sailer, M., Hense, J., Mandl, H., Klevers, M. (2013). Phsycological Perspectives on Motivation through Gamification. Interaction Design & Architectures, 19: 28–37.

Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Cambridge (2001). U.K.: Press Syndicate of the University of Cambridge. 260 p.

Downs, C. Managing Test Anxiety. UIC’s Academic Center for Excellence. Retrieved 10.04.2022, from https://www.brown.edu/campus-life/support/counseling-and-psychological-services/managing-test-anxiety.

Krashen, S.D. (1982). Principles and Practice in Second Language Acquisition. N.Y.: Oxford; Pergamon. (PP. 10–32).

Smilkstein, R. (2003). We’re Born to Learn: Using the Brain’s Natural Learning Process to Create Today’s Curriculum. Thousand Oaks, CA: Corwin Press. 272 p.

Vovk, O.I. (2017). Foreign Language Acquisition: a Communicative and Cognitive Paradigm. Science and education, 6: 81–85. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2017_6_15.