ШЛЯХИ МОДЕРНІЗАЦІЇ МОДЕЛЕЙ І МЕТОДІВ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ТА УКРАЇНІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проаналізовано сучасні зарубіжні та вітчизняні концепції освітнього менеджменту, провідні теорії управління соціальними та освітніми процесами.
Осмислено закономірності менеджменту на рівні управління окремо взятою педагогічною системою.
З’ясовано, що посутні зрушення в теорії і практики освітнього менеджменту відбулися в постіндустріальну епоху.
Проведено порівняльний аналіз модернізації моделей і методів освітнього менеджменту в зарубіжних країнах та Україні.
Доведено, що актуальним є вивчення міжнародного досвіду поширення й упровадження інноваційних підходів для підвищення якості управління (менеджменту), розвиток європейського суспільства в цілому.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Lisbon European Council 23–24.03.2000: Conclusions of the European Council. European Parliament. URL: https://www.europarl.europa.eu/summits/lis1_en.htm.
Common European principle for Teacher competences and Qualifications. Brussel: European Commission, 2004. 5 p.
Обзор европейского опыта интернационализации образования. Харьков: НУА, 2010. 56 с.
Скиба М. Кому потрібен закон про освіту. Українська правда, 2017. 11 липня.
Fullan M. Change Leacder: Learming to Do What Matters Most.. San Francisco: Jossey-Bass, 2011. 192 p.
Friedman T.L. Thank You for Being Late: An Optimist Guide to Thriving in the Age of Accelerations. New York: Farrar, Straus and Giroux, 2016. 497 p.
Сбруєва А.А. Тенденції реформування середньої освіти розвинених англомовних країн в контексті глобалізації (90-ті рр. ХХ-початок ХХІ ст.): монографія. Суми: Козацький вал, 2004. 500 с.
Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Схвалено Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#Text.
Трунда Ї., Троян В., Бржіза К. Управління школою в суспільстві знань. Прага: Карлів університет, 2011. 171 с. URL: https://www.amo.cz/wp-content/uploads/2016/10/school-management_ukraine.pdf.
Стандарт вищої освіти України за спеціальнітю 073 «Менеджмент» галузі знань 07 «Управління і адміністрування» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти: Затверджено наказом МОН України від 29 жовтня 2018 р. № 1165. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5bd/95f/b78/5bd95fb78f183854590677.pdf.
Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності. Київ: Вища школа, 1997. 179 с.