НА ШЛЯХУ ДО ПОСТНЕКЛАСИЧНОГО ДІАЛОГУ У ВИЩІЙ ОСВІТІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Статтю присвячено дослідженню особливостей постнекласичного діалогу як інструменту дидактичної взаємодії в сучасній вищій школі з метою окреслення проблем його ефективності в постнекласичних умовах. Першою, такою характеристикою був новий тип раціональності, що розуміється як мінливість кордонів мислення. Таким чином, зміст дидактичного діалогу зосереджується на новому виді продуктивності – не на засвоєнні певного обсягу навчального змісту, а на конкретному професійному досягненні студента. Вимірюючи ці досягнення, визначаємо нові заходи його індивідуального розвитку. Другою особливістю дослідження було виділено принцип додатковості двох суб’єктів у ході діалогу, який може тривати до тих пір, поки один із суб’єктів потребує іншого. Це зобов’язує їх постійно змінювати межі своєї компетенції. Третьою характеристикою дидактичного діалогу було його проведення як діалогу культур, що вимагає знання історії, досвіду та культури кожного з суб’єктів, які сприймаються як продукти культури свого часу.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Културна мрежа на Джонсън и Шолс от Тодор Христов. Нова визия. URL: https://www.novavizia.com/kulturna-mrezha-na-dzhonsyn-i-shols/.
Степин В.С. Саморазвивающиеся системы и постнеклассическая реальность. Вопросы философии, 2003. № 6. С. 5–17.
Гусельцева М.С. Культурно-историческая психология: от классической – к постнеклассической картине мира. Вопросы психологии, 2003. №1. С. 99–115.
Библер В.С. От наукоучения к логике культуры. М.: Политиздат, 1990. 413 с.
Педагогический энциклопедический словарь. 3-е изд., стер. М.: Большая российская энциклопедия, 2009. 527 с.
Бенин В.Л. Педагогика эпохи постнекласической науки. Инновационные проекты и программы в образовании, 2013. № 3. С. 31–40.
Попов В.В., Щеглов Б.С. Теория рациональности (неклассический и постнеклассический подходы). Учеб. пособие. Ростов н/Д.: Изд-во Ростовского ун-та. 2006. 320 c.
Каменова Д. Диалогика на мениджмънта (в образованието на мениджъри): монографія. София: Изд. на ВУМК, 2014.488 с.
Ахиезер A.C. Возможен ли диалог цивилизаций? Цивилизации. Вып. 7: Диалог культур и цивилизаций / Отв. ред. А.О. Чубарьян. М.: Наука, 2006. C. 38–64.
Бубер М. Я и Ты. Бубер М. Два образа веры. М., 1995. 464 c.
Корнилова Т.В., Смирнов С.Д. Методологические основы психологии. СПб.: Питер, 2006. 320 с.
Kamenova D., Georgieva Zh. (2016). A Model for Dialogical Competence for development of the contemporary professional and organization. Вiсник Черкаського унiверситету. Серiя: Педагогiчнi науки, 2016. № 8. C. 50–54.
Kamenova D. Problems and tasks for education in the post-modern context. Modernizarea Procesului de formare a cadrelor didactice. Chisinau: Universitatea de stat din Moldova, 2013. РР. 27–32.
Kamenova D., Arkhipova S. (2017). “SOFT” skills development of young entrepreneurs through educational-training enterprises, Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки, 2017. №2. C. 47–53.
Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного обучения. Педагогика, 1997. № 4. С. 11–17.
Медная Т.А. Междисциплинарность современного образования. Электронный вестник Ростовского социально-экономического института, 2015. Вып. 3-4, (июль-декабрь). С. 840–846.