ІНДИВІДУАЛЬНА ОСВІТНЯ ТРАЄКТОРІЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті наголошено на важливості формування естетичної компетентності в майбутніх учителів початкової школи, які мають оволодіти в період навчання у ЗВО не лише вміннями та навичками, але й швидко реагувати на запити сьогодення, розуміти та відчувати сутність мистецтва, бути креативними, творчо активними в усіх життєвих ситуаціях. Акцентовано, що за останні десятиліття в науковій літературі багато уваги приділено проблемі формування музично-естетичної, художньо-естетичної, культурологічної, міжпредметної естетичної компетентності майбутнього педагога (вихователя, учителя, викладача), які включаються в більш широку категорію – естетична компетентність – і розглядаються з різних позицій. Визначено, що естетична компетентність майбутнього вчителя початкової школи інтегрує в собі здатність до психолого-педагогічної підготовки, постійного вдосконалення професійної кваліфікації, стимулювання творчої самореалізації особистості здобувача, виховання художньо-естетичних інтересів і потреб, творчого підходу до справи, любові до дітей, розвитку їхніх умінь, естетичних смаків тощо, що вимагає глибокого знання гуманітарних і спеціальних дисциплін. З’ясовано, що структуру естетичної компетентності майбутніх учителів початкової школи складають компоненти: когнітивний, почуттєво-ціннісний, естетично-діяльнісний, оцінно-рефлексивний. Розглянуто низку логічно взаємозалежних і взаємозумовлених етапів щодо створення індивідуальної освітньої траєкторії та навчання за нею для формування естетичної компетентності: 1 етап – підготовчий: ознайомлення зі змістом освітніх і вибіркових компонентів; визначення мети додаткового навчання; вибір форм і методів навчання; 2 етап – основний: навчання за індивідуальною освітньою траєкторією; 3 етап – заключний: обговорення результатів навчання.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Зязюн І.А. Неперервна освіта як основа соціального поступу. Неперервна професійна освіта: теорія і практика: зб. наук. праць у 2-х ч. Київ, 2001. Ч. 1. С. 15–23.
Про освіту: Закон України від 5 вересня 2017 року № 2834-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.
Цільмак О.М. Складові структури компетентностей. Наука і освіта, 2009. № 1–2. С. 128–135.
Богданова О. Розвиток ключових компетентностей учнів шляхом використання інтерактивних технологій навчання при викладанні предметів природничої освітньої галузі. Розвиток професійної компетентності педагогічних працівників в умовах неперервної освіти: Науково-методичний вісник, 2022. № 58. C. 490–502. URL: http://surl.li/gacip.
Козир А.В. Педагогічні умови формування професійної майстерності викладачів мистецьких дисциплін. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2012. Вип. 11(246). С. 11–17.
Михайлова Л. М. Естетичне виховання молоді: компетентнісний підхід. Вісник національного технічного університету України: Філософія. Психологія. Педагогіка. 2009. № 1. С. 158–162.
Щолокова О.П. Професійна компетентність як стратегічний напрямок модернізації мистецької освіти в Україні. Вісник Глухівського державного педагогічного університету, 2006. Вип. 8. С. 20–23.
Масол Л.М. Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання. Харків: Друкарня Мадрид, 2015. 178 с.
Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах / за ред. Л.Масол. Шкільний світ, 2002. №9. С. 1−15.
Радкевич В.О. Концепція професійно-художньої освіти. Професійно-технічна освіта, 2000. №. 2. С. 43−47.
Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)»: затв. Наказом Мінекономіки від 23.12.2020 р. № 2736. URL: http://surl.li/nydd.
Грищенко Т. Формування музично-естетичної компетентності майбутніх учителів початкової школи та музики в умовах магістратури. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти: збірник наукових праць, 2021. Вип. 14 (Ч. 1). С. 147–158. URL: http://surl.li/gsrqi.
Савченко Т.Т. Презентація для виступу на методичному об'єднанні вчителів художньо-естетичного циклу з метою ознайомлення їх зі змінами, які виникли в зв'язку з прийняттям Закону України «Про освіту». 2017. URL: http://surl.li/gsbcz.
Освітня (освітньо-професійна) програма «Початкова освіта» (проєкт). Слов’янськ, 2022. URL: http://surl.li/gshgi.
Положення про формування індивідуальної освітньої траєкторії студента ДВНЗ «ДДПУ» від 28.08.2020 р. № 463. URL: http://surl.li/dzzbs.
Коркішко О., Соснова І. Використання ресурсу альтернативної освіти в позааудиторний час як педагогічна умова формування професійного іміджу майбутнього викладача закладу вищої освіти. Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць, 2022. № 1 (101). С. 24–33.