ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Аналізуються проблеми і перспективи формування здоров’язбережувальної активності здобувачів вищої медичної освіти в умовах психосоціальних викликів сьогодення. Звернено увагу на те, що цілеспрямована здоров’язбережувальна активність вимагає від студента регулярної вольової роботи над собою, освіченості, критичного мислення і інформаційної грамотності.

Наголошується, що цілеспрямовану здоров’язбережувальну активність слід розглядати виключно в контексті індивідуального вибору і відповідальності особистості за конкретних обставин. Стверджується, що драматичні сторінки новітньої історії нашої країни неодмінно несприятливо впливатимуть на здоров’язбережувальну активність студентської молоді через значне зниження рівня стресостійкості.

Доводиться, що здоров’язберужувальна активність студентів-медиків є багатогранним феноменом, вивчення якого потребує комплексної методології. У статті використано компаративний підхід, який дозволив зіставити порізнені факти з практики формування здоров’язбережувальної активності здобувачів вищої медичної освіти.

Проаналізовано рівень здоров’язбережувальної активності серед 547 студентів Дніпровського державного медичного університету, які долучались до опитування протягом 2022–2023 року і відповіді яких підтвердили тенденцію до зниження рівня стресостійкості як фундаментального базису здоров’язбереження. Так, приміром, понад 75 % студентів оцінюють свій стан як стан перманентного стресу, 81% опитуваних студентів часто відчувають себе втомленими, 62% студентів оцінюють власне сприйняття світу з позиції частково щасливої людини.

З’ясовано, що вживання заходів із подолання критично-негативного ставлення до навколишнього світу, байдужості до соціальних проєктів і до участі у культурно-просвітницьких ініціативах, неспроможності до позитивної емпатії, відчуття ізоляції від інших, сприятиме зростанню рівня стресостійкості.

Обґрунтовано ефективність міждисциплінарної взаємодії як необхідної умови професійної підготовки майбутніх лікарів з високим рівнем здоров’язбережувальної активності. На прикладі освітніх, професійно-наукових і культурно-просвітницьких заходів в Дніпровському державному медичному університеті стверджується необхідність формування валеологічної грамотності здобувачів вищої медичної освіти, що дозволить сформувати культуру здорового способу життя в умовах психосоціальних викликів.