ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ У ПРОСТОРІ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Зростаюча роль гуманізації освіти, підвищення уваги до особистості концентрують увагу на «саморозвитку» як самостійній активності студентів в умовах дистанційної освіти. Процес переорієнтації вищої освіти на ідеї саморозвитку створює певні складності у трактуванні визначень в контексті сучасних викликів інформаційного суспільства. У статті піднімається питання вагомості розвитку самостійної активності особистості.
Окреслено значущість творчих здібностей людини, її потенціалу, особисто-професійних спрямувань, які підсилюють можливості процесу творчого саморозвитку. Особистість має постійно удосконалюватися, а для цього важливо розвивати здатність до саморозвитку. Категорія «саморозвиток» – уміння людини розвивати себе, активність у самовихованні, пошук оптимальних сфер самореалізації. Готовність до професійного саморозвитку студентів наповнює простір вищої освіти новим змістом, зміщує акценти сучасного дистанційного простору. Серед традиційних поглядів на категорію «саморозвиток» вчені розглядають як вектор в зміні себе, збагаченні своїх духовних потреб. Наукову категорію «професійний саморозвиток» як складову професійної компетентності фахівця визначено як цілеспрямований процес зростання фахівця на основі удосконалення професійно значущих якостей, умінь і навичок та реалізації творчих здібностей.
Визначено готовність до професійного саморозвитку студентів як інтегративне поєднання вольового, когнітивного та творчого компонентів. Інноваційні методики самонавчання сприятимуть формуванню індивідуальній траєкторії персонального розвитку студента як вияв його внутрішнього змодельованого творчого процесу «Я у майбутній професії».
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Сбруєва А. Суспільство знань. Енциклопедія освіти / гол. ред. В.Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С. 887–888.
Вівчарик Т.П., Дмитренко А.Н. Методи діагностики та формування у молодих жінок установок на самореалізацію. Чернівці: Прут, 1999. 56 с.
Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: наук.-метод. посібник. Київ: ІЗМН, 1998. 204 с.
Загальна психологія: навч. посібник / О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та інші. Київ: АПН, 1999. 463 с.
Дубровіна І.В., Оболонник Д.Ю. Використання інформаційно-комунікативних технологій у діяльності педагога-дорадника. Молодь і ринок, 2022. № 7–8 (193–194), липень-серпень. С. 127–131.
Дубровіна І.В. Індивідуальна самоосвітня діяльність як спосіб розвитку творчої індивідуальності вчителя музики в системі післядипломної освіти. Народна освіта: електронне наукове фахове видання, 2014. Вип. №2(23). URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2390
Вітковська О.І. Професійне самовизначення як життєва проблема особистості. Педагогіка і психологія, 1998. №3. С.171–179.
Семиченко В.А. Пріоритети професійної підготовки в сучасному вузі. Професійна творчість в системі підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів: зб. наук. праць. Київ-Запоріжжя, 1997. С. 46 –48.
Ваніленко Т.В. Основи професійного самовдосконалення педагога: методичні рекомендації. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. 20 с.