ДИСКУРСИВНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕКСТІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ В НЕМОВНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Солмаз АМІРОВА

Анотація

У статті проводиться паралель між поняттями «текст» і «дискурс». Докладно описується навчальний текст у немовному закладі вищої освіти, добір навчальних текстів та їхня структура.


Наголошується, що добір текстів має спиратися на лінгвістичні дослідження і проводитись з урахуванням текстових категорій, як-от інформативність, автосемантія, континуум, інтеграція. Навчальні тексти мають відповідати комунікативним потребам та рівню підготовки студентів. Вони мають поділятися за способом презентації та дидактичним призначенням.


Поряд із терміном «текст» розглядається і термін «дискурс». Відповідно, дискурсивний підхід відіграє важливу роль у теорії та практиці навчання російської мови. Дискурс сприймається як процес мовної завершеності, результат спілкування, тобто, це процес відтворення повідомлення.


Теоретичну основу статті становлять фундаментальні дослідження таких вчених, як І.Б. Авдєєва, Т.З. Асімова, Н.Ф. Алефіренко, М.О. Голованьова та ін.


Мета дослідження полягає в ознайомленні з інструментами добору навчальних текстів та дискурсивним підходом до опанування навчальних текстів за спеціальністю у немовних закладах вищої освіти.


У статті використано історичний та порівняльний методи, методи теоретичного аналізу та узагальнення.


Оригінальність. Тексти інженерного профілю мають свою інформаційну спрямованість, свого адресата. Навчальний текст у немовному закладі вищої освіти є різновидом наукового тексту, де головне комунікативними завданнями є подання, передавання та пояснення необхідної інженерно-технічної інформації студенту, який має певний рівень підготовки в галузі технічних спеціальностей. Навчальний науковий текст є основним засобом зберігання спеціальної інформації, він має єдину структурну основу.


Навчальні інженерно-технічні тексти містять ті самі елементи структури, як і науково-технічні тексти статей: екскурс, тематичний відступ, назва, резюме, вступ, висновок.


Результати. Екскурс допомагає пояснити інформацію читачеві-нефахівцеві. Тематичний відступ дається для викладу різних аспектів проблеми, які з нею пов'язані. У навчальних текстах інженерного профілю велика роль відводиться назві, оскільки в ній формулюється основна інформаційна спрямованість тексту.


Висновок. Однією з головних переваг текстів-блоків можна відзначити оригінальність та достовірність текстів, тобто перехід від схеми навчання мови до схеми дослідження мови студентами, коли викладачі надають для цього процесу так звані інструменти та джерела.


У процесі підготовки фахівців часто складаються різноманітні спеціалізовані тексти-блоки. Такі тексти мають бути професійно корисними та сприяти інтересам студентів. Для немовних закладів вищої освіти особливий інтерес становлять створення текстів-блоків технічної спрямованості.


Інженерний дискурс – це велика кількість вербальних, спеціальних знань, що має свою специфіку в іноземній мові. Для інженерного дискурсу в російській мові ця особливість розглядається у двох аспектах: це тексти за спеціальністю, багаті термінологічною лексикою та складними конструкціями; використання практично мовного дискурсу, вміле аргументоване володіння ним.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
АМІРОВА, С. (2023). ДИСКУРСИВНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕКСТІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ В НЕМОВНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.<Br> Серія: "Педагогічні науки", (2), 113–118. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2023-2-113-118
Розділ
ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ
Біографія автора

Солмаз АМІРОВА, Азербайджанський державний університет нафти і промисловості

викладачка

Посилання

Алефиренко Н.Ф., Голованева М.А. Текст и дискурс. М., Издательство «Флинта», 2012. 220 с.

Бенвенист Э. Дискурс. Общая лингвистика / под ред. Ю.С.Степанова. Прогресс, 1974. 446 с.

Борботько В.Г. Принципы формирования дискурса. От психолингвистики до лингвосинергетике. М., 2009, 286 с.

Валгина Н.С. Теория текста. М., Логос, 2003. 270 с.

Азимова Т.З. Системный подход к изучению лексики в практическом курсе русского языка. Сборник статей по методике преподавания русского языка. М., 1985. С. 16–22.

Авдеева И.Б. Инженерная коммуникация как самостоятельная речевая культура: когнитивный, профессиональный и лингвистический аспекты (теория и методика обучения русскому языку как иностранному). М: Издательство МГТУ им. Н.Э.Баумана, 2005, 366 с.

Бурвинова Н.Д. Типология текстов для аудиторий и внеаудиторной работы. М., 1988. 116 с.

Головина Е.В. Лингвистический анализ текста. Учебное пособие. Оренбург. Гос. университет, 2012. 106 с.

Дейк ван Т. Вопросы прагматики текста. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 8. Лингвистикатекста, 1978. С. 259–336.

Кейко А.С. Текст по специальности как объект изучения иностранных учащихся (довузовский этап). Вестник РУДН. Серия Русский и иностранные языки и методика их преподавания, 2014. №1. С. 54–58.