ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І НАЦІОНАЛЬНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Анотація

Проблема. У міру того, як ми вступаємо в еру нових технологій, у сучасному суспільстві навряд чи знайдеться галузь, вільна від глобалізаційних процесів і їх впливу на її розвиток. Глобалізація стрімко увійшла в різні сфери нашого життя (економічну, політичну, соціальну, освітню, культурну), обумовлюючи майбутнє людства. Ґрунтуючись на сучасних спостереженнях за глобалізацією, нами було взято до уваги два варіанти її розуміння: глобалізація як об'єктивний процес з універсальними підходами до вирішення сучасних завдань та глобалізація як процес уніфікації, нав’язуваний світу. Виходячи з цього, було проведено соціологічні опитування для обґрунтування поглядів, обговорюваних у дослідженні. В результаті між глобалізаціними процесами та збереженням національної ідентичності було виявлено позитивні і негативні сторони взаємовпливу.

Серед позитивних виокремлено:

– стійкий процес взаємодії та інтеграції між різними регіонами та країнами;

– широкі перспективи для втілення множинності ідей, варіантів вільної економічної діяльності;

– забезпечення синхронізації робочої сили зі світовим ринком праці;

– порівняльні оцінки сумісності національної вищої освіти з міжнародними стандартами;

– формування творчої та гармонійної особистості, яка відповідає за сьогодення та майбутнє світу.

Негативні сторони:

– зміни національної ідентичності, національної культури та менталітету, спричинені інформаційним потоком та впливом Інтернету;

– споживче ставлення до цінностей;

– уникнення чи ігнорування національних традицій, звичаїв на користь пріоритетності іноземних цінностей;

– активне втручання іноземних сил.

Не можна заперечувати, що попри це глобалізація стала частиною нашої реальності. Більше того, у міру своєї інтервенції вона виходить на нові горизонти, включаючи економічну, правову, екологічну, медичну, культурну, освітню та інші сфери життя. Тому будь-якій окремо взятій країні складно уникнути реальності, але можна розумно використовувати інструменти глобалізації задля забезпечення вигідного становища країни у глобалізованому світі. Тому глобалізація – це виклик не лише для перевизначення того, що необхідно громадянинові XXI століття, а й кінцева мета, до якої рухається людство і засіб забезпечення соціальної справедливості суспільства.

Мета. Дослідити та проілюструвати вплив та наслідки глобалізації відносно збереження національної ідентичності національних меншин.

Методи дослідження: соціологічне опитування, бесіда, аналіз, сінтез.

Основні результати дослідження. В современных условиях глобализация является одним из важнейших вопросов, который интересовал многих специалистов, каждый из которых по-разному рассматривал ее роль и значение. Глобализацию пытались интерпретировать в рамках политических, экономических, культурных событий /Дж.Шолтей, М.Вольф, М.Бордо, Т.Фридман, Л.Аракелян и др./. Иными словами, глобализация – это интенсификация экономических, политических, социальных и культурных отношений за пределами государственных границ. В рамках статьи были проведены социологические опросы и всесторонний анализ результатов, по-новому комментируя обсуждаемую проблему.

У сучасних умовах глобалізація є одним із найважливіших питань, яке цікавило багатьох фахівців, кожний з яких по-різному оцінював її роль і значення. Глобалізацію намагалися інтерпретувати у межах політичних, економічних, культурних подій різні дослідники, серед яких Дж. Шолтей, М. Вольф, М. Бордо, Т. Фрідман, Л. Аракелян та інші. Інакше кажучи, глобалізація можна потрактовувати як інтенсифікацію економічних, політичних, соціальних та культурних відносин поза державними кордонами.

Наукова новизна результатів дослідження. За результатами соціологічних опитувань основним питанням є аналіз та порівняння ролі глобалізації, її впливу та наслідків у різних сферах.

Висновки та пропозиції авторів. Важко не погодитися з тим, що глобалізація зі своїми плюсами та мінусами, злетами та падіннями стала частиною нашої реальності. Більше того, у міру свого продовження вона виходить на нові горизонти, включаючи економічну, правову, екологічну, медичну, культурну, освітню та інші сфери життя. Погоджуючись з Ю. Грішняєвою, логічно дійти висновку, що «глобальні події залишають нам дедалі менше часу, щоб усвідомити безальтернативність приєднання до глобалізації».