ОРАТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У ФОКУСІ СТРУКТУРНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ: ВІД КОМУНІКАЦІЇ ДО ВПЛИВУ

Анотація

Стаття присвячена ораторській діяльності, через яку викладач здійснює освітній процес, навчає слухачів (курсантів, студентів), формує в них компетентності й досягає результатів навчання. Постаючи перед аудиторією в ролі оратора (лектора, спікера), він презентує широкій спільноті результати власної освітньо-наукової діяльності, долучає її до творення інтелектуального багатства людства. Водночас оратор комунікує та взаємодії зі слухачами в інформаційно-емоційному просторі; через публічний виступ здійснює вплив на аудиторію; змінює думки, погляди, судження, формує переконання, спонукає до дій; робить доступними свої знання, забезпечує сприйняття слухачами інформації та перетворення її в систему їхніх знань і вмінь. Через ораторську діяльність викладач створює креативне, привабливе, цікаве й пізнавальне освітнє середовище.

Ораторську діяльність представлено як: 1) свідому активність оратора, що виражається в системі його дій на основі риторичних знань та ораторських умінь, спрямовану на досягнення мети публічного виступу шляхом інформаційного, когнітивного, емоційного, психологічного й поведінкового впливу на цільову аудиторію; 2) динамічну систему цілей, мотивів, засобів і дій оратора, що забезпечують інформаційний, когнітивний, емоційний, психологічний та поведінковий вплив на цільову аудиторію. Вплив оратора на аудиторію є ядром ораторської діяльності.

Презентовано структуру ораторської діяльності, складовими якої визначено мету як джерело активності оратора, мотиви як внутрішній рушій, що спонукає до ораторської діяльності, комунікаційну стратегію, публічний виступ як засіб та основну одиницю ораторської діяльності, риторичні знання, ораторські вміння, дії оратора.