ІДЕЙНА СПАДЩИНА ВИДАТНИХ МЕДИКІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ЗВО

Анотація

Аналізується, що в сучасних умовах війни, позначених низкою викликів (потреба надання якісних медичних послуг учасникам бойових дій, екстремальні умови професійної діяльності медиків на фронті, зростання проблем ментального здоров’я населення тощо) студенти медичних університетів потребують виховання відповідної системи цінностей.

Розглядається питання світоглядної спадщини видатних лікарів (Микола Пирогов, Теофіл Яновський, Іван Соколянський, Микола Амосов) як потенційного джерела формування системи цінностей сучасних студентів-медиків.

Визначено такі основні елементи цієї системи: людина, її природне право на життя, свободу; гідність людини, що виявляється у її моральності; душевна рівновага, мир; фізичне, психічне й духовне здоров’я людини в їх єдності; індивідуальна відповідальність як умова благополучного життя; індивідуальна відповідальність за здоров’я; здоровий спосіб життя (для фізичного здоров’я): фізична активність, поміркованість; духовні ресурси (духовне здоров’я)  як  рушійна сила, мотивація людини; професійна медична діяльність як джерело щастя; професіоналізм, доброчесність, совісність; емпатія; позитивне мислення, віра в добрі якості людей; повага до людини, її гідності, смиренність, здатність просити пробачення; відповідальність за власну людяність; мислення як сенс життя; медична етика й моральність; здоров’я та соціалізація людей з особливими потребами.

Доведено, що аксіологічні ідеї представників медичної еліти України стосовно імплементації вищих (духовних) цінностей у сферу охорони здоров’я є  актуальними, адже сучасні студенти як майбутні медичні фахівці та й усе суспільство в Україні гостро потребують душевної рівноваги, стресостійкості, внутрішнього миру.

Підсумовано, що реалізація репрезентованої системи цінностей в освітньому процесі медичних ЗВО допоможе підвищити якість підготовки майбутніх фахівців, готових розв’язувати складні проблеми охорони здоров’я на основі комплексного підходу, інтегрального мислення, ураховуючи сутнісну природу людини як біологічної, духовної та соціальної істоти, яка потребує якісної медичної допомоги в широкому гуманістичному сенсі.