ГІПЕРТЕКСТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Освіта як стратегічний ресурс суспільного розвитку наразі потребує інноваційних технологій навчання. Стаття присвячена висвітленню дидактичного потенціалу гіпертексту як засобу інтенсифікації дистанційного навчання. Мета статті – висвітлити функціонування гіпертекcту як засобу лінгводидактики та індивідуалізації навчання. Зазначена мета передбачає розв’язання наступних завдань: визначити зміст поняття «гіпертекст» у його дидактичному значенні; окреслити лінгводидактичні переваги гіпертексту; виказати рекомендації щодо комп’ютерного забезпечення дистанційного навчання за технологією гіпертекcту.
За свідченням іноземних джерел, з широкого спектру функцій гіпертексту його дидактична потуга має найпоширеніше застосування. Електронна форма гіпертексту розкриває майже необмежені можливості залучення навчальної інформації зі світових джерел, що є особливо важливим для підготовки фахівців з іноземної мови. Гіпертекст розглядається як нелінійний спосіб організації навчальної інформації у вигляді системи текстів референтів, пов’язаних експліцитними посиланнями із текстом-засновником. Зазначається, що ключовою ознакою гіпертексту є інтертекстуальність. Навчальний матеріал тексту-засновника завдяки гіперпосиланням доповнюється змістом референтних текстів. Об’єднуючим тексти чинником є тематичний тезаурус, який відображає предметну галузь пізнання. Здобувач знань вільний у виборі маршрутів руху по гіпертексту, керуючись лише власними асоціаціями щодо міжтекстових зв’язків. Комп’ютерна програма вибудовує мовну картину з теми заняття, на основі якої здобувач знань формує власну логіку засвоєння навчального матеріалу, а за потреби комунікує з викладачем. За гіпертекстової технології комп’ютерна інформатизація за можливого доповнення анімацією, фонограмами чи відеофайлами розвиває пізнавальну творчість здобувача знань. Відзначається також доцільність поєднання гіпертекстової технології навчання із edutainment-методикою. Синергія мультимедійності та інтерактивності, притаманна гіпертекстовій технології, надає їй вагомого дидактичного значення. Вивірене поєднання роботи під керівництвом викладача із самостійною роботою сприяє інтенсифікації навчального процесу та його оптимізації. Зазначається, що гіпертекстова технологія за дистанційного навчання є загальнодоступною для здобувачів усіх рівнів освіти, позаяк потребує лише навичок інтернет-користувача. Відзначається вагоме значення гіпертекстової технології навчання у протидії зловживанню штучного інтелекту. Результатом дослідження є виявлення переваг гіпертексту як лінгводидактичного засобу та засобу інтенсифікації навчання за дистанційної форми.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє вільно
- поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;
- змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних
на наступних умовах:
-
зазначення Авторства — має вказуватися автор, розміщуватися посилання на ліцензію та вказуватися чи було внесено зміни до твору. Це може бути зроблено у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювалося враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює автора або авторське використання твору;
- без додаткових обмежень — не можуть висуватися додаткові умови або застосовуватися технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
Посилання
Коляса О.В. Особливості впровадження гіпермедіа технологій в освітній процес закладу вищої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання, 2021. T. 82. №2. C. 139–150 https://doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3301.
Heick Т. How 21st Century Thinking Is Just Different, TeachThought, 2020. URL: https://www.teachthought.com/critical-thinking/21st-century-thinking/
Стежко Ю.Г. Подання інформації в комп’ютерно орієнтованих освітніх технологіях та її експлікація в імперативах постмодернізму. Інформаційні технології і засоби навчання, 2019. T. 71. №3. С. 12–22. https://doi.org/10.33407/itlt.v71i33.
Abysova, М.A., Kravchuk, М.H., Hurniak, О.M. Digitalization in university education: didactic aspects. Information Technologies and Learning Tools, 2023. Т. 93. №1. С. 68–79. https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5097
Альшева А.О. Лінгвопрагматичні особливості перекладу електронного гіпертексту: дис. … канд. філол. наук, 2017. Одеса. URL: https://pdpu.edu.ua/doc/vr/2017/alsheva/dis.pdf
Белла М.В. Гіперпосилання як структурний елемент мережевої комунікації. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, 2017. Вип. 3. С. 4–8.
Друшляк М.Г., Семеног О.М., Грона Н.В., Пономаренко Н.П., Семеніхіна О.В. Типологія інтернет-ресурсів для розвитку інфомедійної грамотності молоді. Інформаційні технології і засоби навчання, 2022. Т. 88. №2. С. 1–22. https://doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4786.
Локарєва Г.В., Бажміна Е.А. Персоналізація в освіті: управління студентами власною траєкторією навчання засобами цифрових технологій. Інформаційні технології і засоби навчання, 2021. Т. 86. №6. С. 187–207. https://doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4103.
Ментинська І.Б. Сучасний стан онлайн-лексикографії комп’ютерної галузі. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки», 2022. Вип. 2 (24). С. 201–213. https://doi.org/10.32342/2523-4463-2022-2-24-17.
Струк І.В. Особливості перекладацького відтворення електронного гіпертексту. Актуальні проблеми філології та перекладознавства: збірник наукових праць, 2019. Вип. 15. С. 77–81.
Таран С.О. Мовознавча природа гіпертексту. «Молодий вчений», 2019. № 7(71). С. 86–89. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-7-71-19.
Amirian Z. (2020). Move Schemata of the Introduction Section of TEFL Professional Articles in Hypertext Environment. Journal of Language and Discourse Practice, 2020. Vol. 1(1). P. 53–63. URL: http://www.ldpjournal.com/article_120439_7aceadabb5d3618d88da01a00196f4e4.pdf.
Bush V. As We May Think, 1945. HTML version by Denys Duchier, University of Ottawa, April 1994. URL: http://www.w3.org/History/1945/vbush/vbush-all.shtml.
Ferguson С., Oostendorp Н. Lost in Learning: Hypertext Navigational Efficiency Measures Are Valid for Predicting Learning in Virtual Reality Educational Games, Frontiers in Psychology, 2020. Vol. 11. C. 1–15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.578154
Eco U. From Internet to Gutenberg: The Lecture Presented by Umberto Eco at Columbia University. The Italian Academy for Advanced Studies in America, 1996. URL: http://www.goodwin.ee/ekafoto/tekstid/Eco%20Umberto%20-%20From%20Internet%20to%20Gutenberg.pdf.
Saroni M.I.N., Mulyanti В. Hypertext preprocessor framework in the development of web applications. Materials Science and Engineering, 2020. Vol. 830(2). P. 1–4. https://doi.org/10.1088/1757-899X/830/2/022096
Singh А. What is Hypertext? 2023. URL: https://www.naukri.com/learning/articles/hypertext-all-that-you-need-to-know/
Vobič І. Practice of Hypertext. Journalism Practice, 2014 Vol. 8(4). P. 357–372. https://doi.org/10.1080/17512786.2013.821325.
Anikina O.V., Yakimenko E.V. Edutainment as a Modern Technology of Education. Procedia Social and Behavioral Sciences, 2015. Vol. 166. P. 475–479. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/Edutainment_as_a_Modern_Technology_of_Education.pdf.
Stezhko Yu. Drabovska V., Gusak L., et al. Distance Learning for a Foreign Language in the Postmodern Age and its Forms. Postmodern Openings, 2021. Vol. 12(2). P. 339–353. URL: https://lumenpublishing.com/journals/index.php/po/article/view/3570/2942.
Wankhede С. ChatGPT vs Bing Chat: What's the difference and which one to use? Authority Media, 2023. URL: https://www.androidauthority.com/chatgpt-vs-bing-chat-3292126/